Московський суд оголосив події Євромайдану державним переворотом

27 грудня Дорогомиловський суд Москви задовольнив позов екс-депутата Верховної Ради України Володимира Олійника щодо визнання зміни влади в Україні внаслідок протестів Євромайдану в 2014 році як державний переворот.

Про це повідомляє російська агенція ТАСС. Суд звинуватив США і ЄС у підтримці "антиконституційного перевороту" в Україні та "розколу в суспільстві" і виникненню збройного конфлікту.

"У результаті підтримки впливових представників західних держав протести переросли в масові заворушення", — сказала суддя.

На додачу, винуватцями Майдану також оголосили "озброєних націоналістів". "В Україні діють екстремістські угруповання, що є частиною влади і які переслідують людей за принципом соціальної та ідеологічної ненависті, — написано в тексті вердикту. — Екстремістські діяння даних об’єднань підтведжені різномінітними джерелами, у том числі й даними російської преси, яку обмежують на території України".

"Укріплення крайньо правої і націоналістиної ідеології, цілеспрямоване формування образу ворога в особі Росії, неприкрита ставка на силове вирішення внутрішньодержавних суперечностей, глибока соціально-економічна криза перетворюють  Україну на осередок нестабільності у Європі та безпосередньо біля кордонів РФ", — зазначено в судовому документі.

На цій підставі суд зробив висновок, що "юридичне значення державного перевороту, який мав місце в Україні у лютому 2014 року, зачіпає питання національної безпеки РФ, а також основоположні ознаки прав і свобод людини і громадянина".

Насамкінець, російський суд навів аргумент "особливих міжособистісних і сімейних зв’язків між українським і російським народами, які складають єдину історико-культурну спільність", на підставі якого світова спільнота повинна поважати його рішення.

На думку суду, "державний переворот" в Україні був причиною для "возз’єднання" Криму з Росією: "У зв’язку з подіями в Україні мешканці Криму й Севастополя, відчуваючи свій духовний зв’язок із народами Росії, провели у відповідності до міжнародних законів референдум про возз’єднання з Росією".

Цей судовий процес у Дорогомиловському суді Москви тривав з 15 грудня. Як зазначено в позові, позивач Володимир Олійник хотів захистити свої права громадянина України в російському суді, керуючись Загальною декларацією прав людини ООН, яку ратифікували як Росія, так і Україна.

Свідчення суду дали винятково посадовці часів Януковича, які втекли до Росії після Майдану: екс-прем’єр-міністри Микола Азаров і Сергій Арбузов, колишній голова Адміністрації Президента Андрій Клюєв, екс-керівник МВС Віталій Захарченко, колишній Голова СБУ Олександр Якименко, екс-генеральний прокуров Віктор Пшонка, а також сам президент-утікач Віктор Янукович.

Рішення суду можна оскаржити протягом одного місяця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.