АНОНС: Треті Чорноволівські читання в Києві

Видавництво "Смолоскип" запрошує на наукову конференцію "Треті Чорноволівські читання".

До вашої уваги – доповіді науковців, дискусії та презентація 10 тому зібрання творів В’ячеслава Чорновола. Рефлексії навколо постаті видатного українського політика ХХ століття особливо актуальні сьогодні, в надзивчайно драматичний момент нашої історії.

Порядок денний конференції

14.00 – реєстрація учасників,

14.30 – початок роботи,

17.30 – презентація 10 тому творів В.Чорновола.

 

Програма виступів

Відкриття наукової конференції

    Вітання директора Видавництва "Смолоскип" Ростислава Семківа

   Вітання упорядника Творів В. Чорновола Валентини Чорновіл

Модератор: Василь Деревінський

Учасники:

ЯРОСЛАВ СЕКО, к.і.н., доцент кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (м. Тернопіль)

"Чорноволівська акція 5 вересня 1965 року".

ОЛЕГ БАЖАН, к.і.н., доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (м. Київ)

"Вячеслав Чорновол як об’єкт секретної справи КДБ "Блок".

ВАЛЕРІЙ ОСТРОВСЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри теорії та методики навчання, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Київ)

"Вячеслав Чорновіл і Зіновій Красівський: переплетіння доль і звершень".

ПАВЛО САЦЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри політичної історії ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (м. Київ)

"В. Чорновіл і вибори Президента України 1991 р.: альтернатива для регіональних еліт".

Євген Перегуда, д. політ. н., професор, зав. кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл і національно-демократичний рух в Україні".

СЕРГІЙ АДАМОВИЧ, д. і.н., професор кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

"Ідея соборності в творчій спадщині та діяльності В. Чорновола".

ОЛЕНА МЕЛЬНИКОВА, викладач кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету (м. Маріуполь)

"Журналістика В. Чорновола: історіографічний аспект".

ІННА БУРДА, к.і.н., доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл. Штрихи до портрету".

ВАСИЛЬ ДЕРЕВІНСЬКИЙ, д.і.н., професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"Грані особистості Вячеслава Чорновола".

До оргкомітету конференції ввійшли директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків і доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський.

24 грудня, субота, 14.00

Місце: видавництво "Смолоскип" (Київ, вул. Межигірська, 21).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"