У Литві знайшли найбільший архів антирадянських партизанів

У Маріямпільському районі Литви знайшли архів із документами литовських партизанів округи Тауро.

Про це повідомив сайт Delfi з посиланням на Особливий архів Литви.

Бідон із партизанськими документами 1940-х років знайшов фермер села Балсуляй під час орних робіт на початку вересня цього року. Він передав їх до Маріямпільського краєзнавчого музею, а музей - до Особливого архіву Литви. 

Як зазначили в архіві, це найбільший архів литовського визвольного руху, знайдений в одному місці, за останні 20 років. Побіжний огляд документів установив, що їх налічується біля 2-х тисяч аркушів.

Це видання антинацистського опору "На свободу" і "Незалежна Литва" (1943-1944), видання партизанської округи Тауро "Шляхом боротьби", накази керівника цієї округи за 1946 рік, протоколи з'їздів командирів партизанських підрозділів тощо.

В архіві кажуть, що на реставрацію такого масиву може піти не один рік.

 Так виглядали литовські "лісові брати", 1949 рік. Фото: ru.delfi.lt


Довідка:

Партизанську округу Тауро було створено 1945 року. Вона охоплювала Маріямпільський, Шакяйський і Вілкавіський повіти. До 1949 року в окрузі діяло п'ять, а згодом - три партизанські підрозділи. Останній партизан округи Юстінас Бальчюс-Плутонас загинув у 1957 році.

Загалом, проти радянської окупації Литви боролися біля 50 тис. партизанів, також відомих, як "лісові брати". За роки визвольної боротьби загинуло понад 21 тис. учасників руху Опору, членів їх сімей та прихильників.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.