Івана Дзюбу нагородили медаллю Андрея Шептицького. ФОТО

Ініціатива “Українсько-єврейська зустріч” нагородила українського дисидента, літературознавця, державного діяча Івана Дзюбу медаллю Митрополита Андрея (Шептицького).

Про це повідомляє сайт Ініціативної групи "Першого грудня", куди входить Іван Дзюба.

Дзюба отримав нагороду за те, що виступив на мітингу 29 вересня 1966 р. в Бабиному Яру та закликав до вшанування пам'яті єврейських жертв нацистських розстрілів і скріплення співпраці між українським і єврейським народами.

Це було в той час, коли офіційна комуністична влада Голокост і єврейські жертви Другої світової війни обходила мовчанкою. 

Фрагмент інформаційного повідомлення КГБ від 30 вересня 1966 року про мітинг у Бабиному Яру з нагоди вшанування 25-х роковин трагедії

"На думку пана Дзюби, висловлену ще в ті радянські часи, це була спільна трагедія обох народів, яку жоден не має права забути", - передає Ініціативна група. 

Медаль Іванові Дзюбі вручала віце-прем’єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка відзначила: "Пишаюся тим, що маємо таких велетів, як Іван Дзюба, що хоч через не одне десятиліття, але вклоняємося таки йому за позицію, за честь".

Іван Дзюба під час церемонії нагородження. Фото: "Фейсбук" Іванни Климпуш-Цинцадзе

Нагорода, заснована спільно єврейською громадою та Українською греко-католицькою церквою, присуджується тим, хто найбільше прислужився справі українсько-єврейського примирення.

"Українсько-єврейська зустріч" (UJE — "Ukrainian Jewish Encounter") є організованою на приватних засадах багатонаціональною ініціативою, що розпочала своє існування 2008 р. як спільний проект, в якому беруть участь українці єврейського та християнського походжень і представники інших націй — в Україні, в Ізраїлі та у діаспорах.

Її діяльність об’єднує вчених, громадських лідерів, митців, уряди та ширшу громадськість у намаганні сприяти зміцненню і поглибленню стосунків між двома народами.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.