Інститут нацпам'яті привезе до Львова історичний майданчик. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

Чому насправді нас вчать уроки історії? Цьому питанню присвячені цьогорічні заходи Українського інституту національної пам’яті на Форумі видавців у Львові.

Хорошу книжку не тільки читають, але й активно обговорюють. Міжнародний книжковий "Форум видавців у Львові" – це можливість не просто побачити добрі книжки, але й подискутувати про їхній зміст.

Книжковому Форуму 2016 Український інститут національної пам’яті разом із партнерами представляє тематичний історичний майданчик. Відновлення історичної правди, спростування радянської, російської пропаганди та, історичних міфів – про це говоритимуть фахівці протягом чотирьох днів форуму.

Відкриватиме програму презентація проекту "Люди Свободи", яка відбудеться 14 вересня, об 14:00, на Площі Ринок у Львові. "Люди Свободи" – це історії  26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України.

Це поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем.

"Завдяки таким Людям, свобода стала реальністю для нас, і кожен з нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал. Цих Людей ми називаємо Людьми Свободи. Тих, які не зламалися, які боролися. Завдяки яким наша незалежність стала можливою", – пояснює Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Учасники відкриття виставки: Аліна Шпак – перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Ярослав Файзулін – один з авторів проекту, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Також в рамках історичного майданчику на вас чекають: презентації нових книжок про Майдан та Другу світову війну, відкриті лекції, публічні дискусії та багато іншого.

 

Програма заходів УІНП в рамках тематичного майданчика під час Форуму видавців у Львові

14.09.2016

14:00  відкриття інформаційно-просвітницького проекту "Люди Свободи".

Місце проведення: м. Львів, Площа Ринок.

Учасники: Ярослав Файзулін – один з авторів проекту, співробітник Українського інституту національної пам’ят, Аліна Шпак - перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Руслан Забілий — директор Національного Музею "Тюрма на Лонцького" Ігор Калинець — поет і дисидент Олеся Ісаюк — історик Національного Музею "Тюрма на Лонцького"

15.09.2016

13:00 – 13.45 Презентація книги "Щоб не забули. Пам'ять про тоталітаризм в Європі" 

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 5, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка

Учасники: Байкеніч Ганна - співробітник УІНП

14:00 – 14.45 Презентація книги "Війна і Міф"

Місце проведення: м. Львів: вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Майоров Максим - історик, співробітник Українського інституту національної пам'яті, Олеся Ісаюк -історик Національного Музею "Тюрма на Лонцького", Сергій Громенко - історик, Ігор Бігун — історик Центру досліджень визвольного руху .

19:00  - 20.00 Розмова "Декомунізація в Україні. Перші підсумки"

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 5, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Шпак Аліна перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті

16.09.2016

18:00 – 18:45 Презентація книги "Майдан від першої особи" та Музею Майдану.

Місце проведення: м. Львів, вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики. Учасники: Андрій Єрмоленко - художник; Анастасія Дмитрук -поетеса; Тарас Прохасько - письменник, журналіст; Тетяна Ковтунович - Український інститут національної пам'яті; Анастасія Гайдукевич - Український інститут національної пам'яті

17.09.2016

11:00 –11:45 Дискусія: "Навіщо Україні національний Пантеон?"

Місце проведення: м. Львів,вул. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Доповідачі: Павло Подобєд, представник УІНП; Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий.

12:00 – 12:45 Презентація військових одностроїв

Місце проведення: м. Львів, вул.. Драгоманова, 17, Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка читальний зал періодики.

Учасники: Віталій Гайдукевич, журналіст, телеведучий, Олексій Руденко (Голова геральдичного товариства), Павло Подобєд, представник УІНП.

Партнери історичного майданчика: Форум видавців у Львові, Центр досліджень визвольного руху.

Стежте за оновленням інформації на сайті УІНП та у Facebook.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.