АНОНС: Як покращити закони про реабілітацію жертв політрепресій

У Києві відбудеться круглий стіл за участі народних депутатів, чиновників, громадських та наукових діячів щодо вдосконалення законодавства про реабілітацію жертв політичних репресій.

Захід є спільною ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Українського інституту національної пам’яті і Лабораторії законодавчих ініціатив, та проводиться у партнерстві з Групою політики національної пам’яті РПР та Центром дослідження визвольного руху.

Під час заходу буде обговорено проект закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій радянської доби в Україні".

До участі у круглому столі запрошуються народні депутати України, представники органів державної влади і органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукового середовища.

12 травня, четвер, 14.00

Місце: м. Київ, вул. Грушевського 18/2, кімн. № 12

Реєстрація на круглий стіл триває до 10 травня за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1btx5dQttJqhoo8d-ulAaOmgxbLLjm0NplamDO30DjhE/viewform

Контакти: Тетяна Чернуха +380990048906t.chernukha@laboratory.kiev.ua

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.