"Як зробити історію України цікавою для молоді". УВАГА, КОНКУРС!

1 травня 2016 року розпочинається Всеукраїнський конкурс молодіжних проектів "Як зробити історію України цікавою для молоді".

Про це у своєму Facebook повідомив один із ідеологів конкурсу, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

За його словами, організатори конкурсу хочуть знайти нові шляхи популяризації історії України - як загалом, так і окремих її епізодів.

"Основна мета – пошук креативних ідей, які можна викласти коротко", - наголосив історик.

В рамках конкурсу будуть визначатися кращі молодіжні проекти в категоріях:
- "Нові технологічні засоби популяризації історії (Інтернет-технології, ІТ, гаджети)",
- "Соціальні мережі для популяризації історії",
- "Історія рідного краю в контексті історії України",
- "Родинна історія (генеалогія, усна історія)",
- "Меморіально-мистецькі акції".

До участі запрошуються учні загальноосвітніх, вихованці позашкільних та студенти вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації віком від 15 до 25 років.

Документи для участі в конкурсі приймаються до 1 червня 2016 року. Оголошення переможців відбудеться 24 серпня 2016 року.

Ініціатор заходу: громадська організація "Наукове гуманітарне товариство" (просвітницький проект LIKБЕЗ. Історичний фронт) за підтримки державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти".

Охочі взяти участь у конкурсі повинні:

- підготувати власний проект;

- подати заявку, яка містить інформацію про персональні дані учасника (прізвище, ім’я, по батькові, місце навчання, контактний телефон, електронна пошта, назва проекту з його коротким описом);

- подати один примірник проекту на паперовому та електронному носіях;

- проекти мають бути виконані комп’ютерним набором, стандартним шрифтом (14 пунктів) через 1,5 інтервалу. На одному боці аркуша А4 – 28-30 рядків по 50-60 знаків у кожному. Обсяг тексту проекту – не більше 3 сторінок;

- до 1 червня 2016 року надіслати документи з поміткою "Конкурс проектів" до Інституту модернізації змісту освіти (03035, м. Київ, вулиця митрополита Василя Липківського, 36, кабінет 219).

На переможців очікують цінні призи, зазначають організатори. Нагородження відбудеться у Національному музеї історії України.

ПРОЕКТИ-ПЕРЕМОЖЦІ БУДУТЬ РЕАЛІЗОВАНІ НА ПРАКТИЦІ.

Контактна особа: Дейдиш Лариса Анатоліївна, (044) 248-21-38.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є позаполітичним.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.