У Києві проведуть міжнародну наукову конференцію «Сила віри супроти насилля влади…»

17 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Сила віри супроти насилля влади: греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань тоталітарних режимів після Другої світової війни».

Конференцію організовано з метою спогаду про сумну подію – 70-річчя Львівського псевдособору (8-10 березня 1946 року), на якому було офіційно проголошено "возз’єднання" греко-католиків Галицької митрополії з Російською Православною Церквою.

Під час заходу планують обговорити форми і методи репресивної антицерковної політики радянської влади в Україні, закономірності й особливості її застосування у сусідніх країнах і досвід протистояння тоталітарному насиллю.

Передбачено також круглий стіл, учасники якого будуть покликані дати історико-правову оцінку діям владних структур і її каральних органів, а також продискутувати уроки й завдання сучасної та майбутньої співпраці Церкви, держави й громадянського суспільства та проблеми гармонізації міжконфесійних стосунків.

У конференції візьмуть участь провідні науковці з України, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини та Італії, представники органів державної влади та церковних структур.

У рамках конференції відбудеться презентація документальної фотовиставки "Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах тоталітарних режимів", підготовленої Інститутом історії Церкви УКУ.

17 березня 2016 року, реєстрація учасників о 8:30, початок – о 9:00.

Організатори: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті та Український католицький університет. Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Місце: зала Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка в приміщенні головного ("червоного") корпусу (вул. Володимирська, 60).

ПРОГРАМА

Міжнародної наукової конференції
"СИЛА ВІРИ СУПРОТИ НАСИЛЛЯ ВЛАДИ:
греко-католики Центрально-Східної Європи в умовах переслідувань
тоталітарних режимів після Другої світової війни"

Київ, 17 березня 2016 р.

9:00-9:30   Відкриття конференції, привітання учасників

9:30-11:00  Перша сесія: "Сталінське "возз’єднання уніатів" Галичини: плани – методи – результати". Модератор – Олег Турій

о. Тарас Бублик, Львів – "Перший наступ: греко-католицьке духовенство Львівської архиєпархії під час радянської окупації Західної України у 1939-1941 роках"

Світлана Гуркіна, Львів – "Спадкоємність релігійної політики стосовно Унійної/Греко-Католицької Церкви від царату до сталінізму"

Катрін Бек, Реґенсбурґ/Мюнхен – "Ліквідація УГКЦ в контексті сталінських репресій супроти інших конфесій у Галичині"

Надія Бєлякова, Анна Вишиванюк, Москва – "Рецепція "Львівського собору 1946 року" радянськими чиновниками і представниками РПЦ в другій половині ХХ ст."

Наталія Шліхта, Київ – "Парадокси радянської політики щодо Церкви: задум – реалізація – наслідки (на прикладі насильницького "возз’єднання" УГКЦ з РПЦ)"

11:00-11:30 – Дискусія

11:30-12:00 – Перерва на каву/чай

12:00-13:10  Друга сесія: "Регіональні особливості "ліквідації унії"". Модератор – Іван Патриляк

Володимир Бірчак, Київ – "Роль радянських репресивних органів у ліквідації ГКЦ в Україні"

Ігор Галагіда, Гданськ – "Особливості процесу ліквідації Греко-Католицької Церкви в Польщі"

Олександр Пагіря, Київ – "Сталінська ліквідація Греко-Католицької Церкви на Закарпатті у 1945-1949 рр.: етапи, механізми, виконавці"

о.Петер Штурак, Пряшів – "Постать блаженного єп. Павла Ґойдича в контексті переслідувань Греко-Католицької Церкви в Словаччині"

13:10-13:30 – Дискусія

13:30-14:30 – Обідня перерва

14:30-15:00 – Відкриття виставки Інституту історії Церкви УКУ: "Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в умовах комуністичних режимів після Другої світової війни"

15:00-16:10  Третя сесія: "Репресована Церква: свідчення віри та історичний досвід". Модератор – Володимир Бугров

о. Богдан Прах, Львів – "Духовенство Перемиської єпархії в умовах радянських репресій (1939-1950)"

Ольга Зброжко, Львів – "Моделі поведінки греко-католицького духовенства під час "ліквідації унії" (за радянськими архівними матеріалами на оо. Гавриїла Костельника, Миколу Хмільовського та Йосифа Кладочного)

Олег Турій, Львів – "Свідчення мучеників та ісповідників віри XX століття – джерело життя Української Греко-Католицької Церкви"

о. Іван Дацько, Рим/Львів – "Сприйняття та реакція на "Львівський собор 1946 року" греко-католицької ієрархії в діаспорі"

16:10-16:30 – Дискусія

16:30-17:00 – Перерва на каву/чай

17:00-18:30 Круглий стіл: "Насильницька ліквідація УГКЦ та її наслідки: уроки і завданнядля сьогодення". Модератор – Володимир В’ятрович

Вступні реферати: Патріарх Святослав Шевчук (Київ), Архиєпископ Ігор Ісіченко (Харків), Мирослав Маринович (Львів), Андрій Юраш (Київ), Ігор Когут (Київ)

Учасники дискусії: Архимандрит Кирило Говорун (Йєл/Київ), Даниїл Галадза (Відень), Віктор Єленський (Київ), Володимир Мороз (Тернопіль), Олександр Саган, Володимир Сергійчук, Костянтин Сігов, Людмила Филипович, Євген Харьковщенко, Григорій Хоружий, о. Ігор Шабан (усі – Київ) та ін.

18:30-19:00  – Завершення конферції, підсумки

Місце проведення: Зала Вченої ради КНУ ім. Тараса Шевченка в приміщенні головного ("червоного") корпусу на вул. Володимирській, 60.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.