Головну вулицю Миколаєва перейменували з Леніна на Центральну

Міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич в рамках законів про декомунізацію підписав розпорядження про перейменування понад 120 топонімів у місті.

Крім вулиць, перейменовано проспекти, ряд парків і Ленінський район, повідомляє news.pn.

Зокрема, проспект Жовтневий тепер буде називатися Богоявленським, a проспект Леніна - Центральним. Проспект Героїв Сталінграду не перейменовувався.

"Даний проспект не носить ім'я Сталіна як такого, а названий на честь героїв, які загинули під час Сталінградської битви, - пояснив мер. - Серед них були й миколаївці. Тому було прийнято рішення не перейменовувати проспект".

Ленінський район міста перейменовано на Інгульський.

Вулиця Васляєва тепер буде називатися Театральна, вулиця Радянська - Соборна, площа імені 61-го комунара - площа АдміралтейськаКіровський проїзд - Троїцький, провулок Павлика Морозова - Cарматівський провулок, вулиця Володарського - Друга Екіпазька, вулиця Чигрина - Прикордонна, вулиця Скороходова - Ковальська, вулиця Карла Маркса - Андрея Шептицького, вулиця Карла Лібкнехта - вулиця Шнеєрсона.

Сенкевич зазначив, що Менахем-Мендл Шнеєрсон - сьомий в роду Любавицького ребе, народився в Миколаєві, вів активну громадську діяльність, створив центри хасидського руху в багатьох містах Європи й Америки.

Розглядався й історичний варіант назви вулиці - Чернігівська. Мер розповів, що міська рада пішла назустріч одній із єврейських громад Миколаєва, яка звернулася з проханням увічнити ім'я ребе в назві вулиці.

Нові назви отримали деякі парки Миколаєва: парк імені Петровського - парк Народний Сад, парк Ленінського комсомолу - парк Юність, Піонерський сквер - сквер Юних героїв, сквер Пролетарський - Манганарієвський, Сиваський сквер - Аркасовський.

Сенкевич додав, що деякі вулиці були перейменовані не так, як пропонувала комісія. Причиною тому стали побажання мешканців цих вулиць.

Раніше представники громадських організацій, краєзнавці та історики сперечалися, як перейменувати проспект Леніна - одні виступали за повернення йому історичної назви Херсонський, інші пропонували назвати його Таврійським, треті - проспектом Свободи тощо.

Мерія вирішила обрати "саме нейтральну назву - Центральний", оскільки проспект проходить через весь центр і є основною транспортною артерією міста.

Вулиця "Правди" залишилася з тією назвою, але без лапок (вулиця Правди) - не за назвою головної комуністичної газети, а "в честь філософської категорії".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.