Спецпроект

Російський суд визнав екстремістом творця терміну "геноцид"

В Росії до "Федерального списку екстремістських матеріалів" потрапила книга творця терміну "геноцид", юриста Рафаеля Лемкіна.

Рішення опубліковано на сайті міністерства юстиції РФ під номером 3151, повідомляє центр Сова.

Йдеться про статтю Лемкіна "Радянський геноцид в Українi" 1953 року, де вперше дане визначення Голодомору 1932-1933 років як геноциду українського народу.

"Якщо радянська програма досягне успіху... Україна загине так само, наче було б убито всіх без винятку українців, - писав дослідник. - Бо вона втратить ту частину, що зберігала і розвивала культуру, віру, об'єднавчі ідеї, давала їй душу. Тобто робила українців нацією, а не просто населенням".

Нагадаємо, кілька історичних досліджень про Голодомор потрапили до переліку "екстремістських" видань ще у 2012 році.

У квітні 2014 року з торгових мереж РФ без рішення суду було вилучено наукову монографію російського історика про УПА та ОУН.

У травні 2014 року російський суд визнав "екстремістською" роботу німецького історика, який досліджував діяльність радянських партизан у Брянській області РФ.

В серпні 2015 року окупаційна влада так званої "ДНР" заявила про намір знищити пам'ятні знаки жертвам Голодомору та репресій у Сніжнянському районі (Донецька область), який найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

В жовтні 2015 року під час обшуку в Українській бібліотеці Москви слідчі органи РФ в пошуках "видань русофобського характеру" вилучили примірник дитячого журналу "Барвінок".

Рафаель ЛЕМКІН (1990-1959) - науковець-правник, основоположник дослідження геноцидів. Присвятив життя тому, щоб винищення групи людей за національною чи іншою ознакою визнавалося злочином в усьому світі.

Перший серед фахівців з юриспруденції, хто проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права.

Рафаель Лемкін

Народився в родині євреїв-селян на території нинішньої Білорусі. Навчався у Львівському університеті, мав юридичну практику у Варшаві.

У 1930-х у рамках наукових досліджень трагедії винищення турками вірмен Лемкін запропонував встановити правовий термін "злочини варварства".

У 1939 році воював проти гітлерівських окупантів у лавах Війська Польського, був поранений. В 1941-му виїхав до США. Викладав юриспруденцію у провідних американських університетах.

49 його європейських родичів були знищені під час Голокосту, чотири - вижили. Батьки юриста вбиті у газовій камері табору смерті "Треблінка" в 1943 році.

У 1944 році Лемкін дав визначення юридичному поняттю "геноцид". В 1945-1946 роках - радник Верховного суду США на Нюрнберзькому процесі.

Був ідеологом і промоутером Конвенції ООН "Про запобігання та покарання злочинів геноциду" (прийнята в Парижі 1948 року), яка разом із Загальною декларацією прав людини стала віховим документом післявоєнного міжнародного права.

Перепустка Рафаеля Лемкіна часів роботи в ООН

У вересні 1951 року виступив у Нью-Йорку перед чотиритисячною аудиторією з доповіддю "Радянський геноцид в Україні", яку згодом було видано 28-ма мовами світу. У 2015 році це видання і визнав "екстремізмом" Мєщанський райсуд м. Москви.

У жовтні 2015 року Український інститут національної пам'яті назвав прізвище Лемкіна серед інших Людей Правди - тих, хто допоміг зберегти і розповісти світові факти про Голодомор.

"Федеральний список екстремістських матеріалів" складається Мін'юстом РФ на основі судових рішень. Вперше опублікований у 2007 році, в переліку було 14 пунктів. Станом на 20 листопада 2015 року в переліку - 3152 пункти.

 Список екстремістських матеріалів (Мін'юст РФ, 2015 рік)

Поширення, видання і зберігання "з метою масового поширення" внесених до переліку матеріалів передбачає покарання - штраф або 15 діб ув'язнення.

Якщо справу кваліфікують за кримінальною статтею (напр., 280 - "Публічні заклики до екстремістської діяльності") - до чотирьох років позбавлення волі.

Список екстремістських матеріалів (Ватикан, 1564 рік)

ТАКОЖ:

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

Як писати про Голодомор. Цинічна інструкція історикам РФ. СКАНИ

Один із заборонених в РФ авторів: "Чому спалюють книги про Голодомор"

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

"Нові ресторани у Харкові!". Преса УРСР 1933 р. СКАНИ

Інші матеріали за темами "ГЕНОЦИД" та "ІДІОТИ"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.