"ДНР" знищує пам'ять про Голодомор у районі, який в 1930-х постраждав найбільше. ФОТО

Окупаційна влада так званої "ДНР" вирішила зачистити підконтрольну територію від пам’ятників жертвам Голодомору та політичних репресій.

З ініціативою знищення монументів виступив на зборах так званої "народної ради ДНР" "депутат" Валерій Скороходов, повідомляє "Четверта влада".

Для початку представник окупаційної влади запропонував демонтувати пам’ятні знаки жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Сніжне (Донецька область) "з метою встановлення історичної справедливості".

Представник окупаційної влади Валерій Скороходов - борець із померлими від голоду

Інші "депутати" терористичного утворення одноголосно підтримали цю пропозицію.

Але донеччани, які були вимушені переселитися з захопленої терористами території, обурені таким "глумом над загиблими", повідомляється у репортажі "Дойче Велле".

Колишній головний редактор газети "Донеччина" Ігор Зоц нагадав виданню, що в багатьох серйозних наукових дослідженнях про Донбас підтверджені масові жертви місцевого населення від штучно створеного голоду.

"Терористи і їх кремлівські ляльководи не здивували: позбавивши нормального життя половину Донбасу, тепер взялися глумитися над полеглими від Голодомору", – наголосив донецький журналіст.

У самому Сніжному про цю ініціативу мешканці здебільшого не знають. Тому про якусь суцільну підтримку говорити зарано, пише видання. В місті лише пригадують, що на відкритті пам’ятника у 2007 році був не зігнаний "регіоналами" для галочки мітинг, а реальні люди, які прийшли не за рознарядкою.

Пам'ятний знак жертвам Голодомору у Сніжному. Фото: Валентина Постнова (dw.de)

Тим часом старший науковий співробітник відділу історії України 1920-30-х рр. Інституту історії України НАНУ, уродженець Луганщини Геннадій Єфіменко у своєму Facebook нагадав, що згідно з переписом 1937 року саме Сніжнянський район найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

Історик оприлюднив таблицю зі статистикою демографічних втрат за 1926-37 рр. у десяти найбільш постраждалих районів УРСР:

Дані взяті із наукового дослідження "Демографічні наслідки Голодомору 1933 р. в Україні. Всесоюзний перепис 1937 р. в Україні: документи та матеріали"

Згідно зі статистичними даними, за 1926-1937 рр. населення Сніжнянського району зменшилося з 75 до 34 тисяч людей. У 1937 році там жило тільки 44% мешканців у порівнянні з 1926-им.

Голодомор 1932-1933 років – масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Американський історик Тимоті Снайдер у дослідженні "Криваві Землі" назвав тодішню Україну найсмертельнішим місцем на планеті.

Голод настав унаслідок спланованої державної конфіскації зерна і всіх інших продуктів харчування у селян, яких Сталін вважав опорою антирадянського руху в Україні. При цьому СРСР в широких обсягах продавав продукти за кордон, щоб отримати кошти на проведення індустріалізації.

Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті Голодомору в Україні загинули 3,941 мільйона людей.

У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу приєдналися до цього визнання. В сучасній Росії наукові дослідження про Голодомор прирівнюються до "екстремістської літератури".

Згідно з соцопитуваннями 2013 року, 66% громадян України вважали Голодомор геноцидом. На Сході України такої точки дотримувалися 40% громадян.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.