Лекції-дискусії "Відкритої школи історії" в Києві. РОЗКЛАД

Фахові історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочали серію публічних заходів "Відкриті школи історії" - проти російської пропаганди і доморощених міфів. Перша сесія відбудеться в Києві.

Про це ІП повідомили організатори проекту.

"ВСІ заходи в рамках Київської сесії проекту Відкрита Школа Історії є БЕЗКОШТОВНИМИ та ВІДКРИТИМИ", - наголосили організатори.

Спеціальним гостем проекту буде українська письменниця та співачка Ірена Карпа.

Повний розклад подій в рамках Київської сесії наведено нижче.

20 ЛИСТОПАДА 2015 року, п’ятниця:

12.15 "Демократична традиція України: чи існує вона?"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Кирило Галушко
Місце проведення: Національний музей історії України, (м. Київ, вул Володимирська 2.) (Далі: НМІУ)

14.00 "Історія з розкладок: історія на сторінках популярних періодичних видань"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Олександр Андрощук
Місце проведення: НМІУ

15.45 "Третій сектор" за царизму: українські громадські організації на початку ХХ ст."
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Ігор Гирич
Місце проведення: НМІУ

20.00 "Літературний Underground"
Літературний вечір за участі поетів Олега Коцарева, Павла Коробчука,Олександра Моцара, Юрка Космини та інших.
Місце проведення: "Барбакан на Подолі", (м. Київ, вул. Верхній Вал 42)

21 ЛИСТОПАДА, субота:

11.00 "Україна в геополітичному контексті регіону, Європи, світу. Наше місце у сучасному світі"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат політичних наук Євген Магда
Місце проведення: НМІУ

12.45 "Інформаційні чинники успішності комунізму на початках боротьби за Україну 1917-1923"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко
Місце проведення: НМІУ

 

14.45 "Трагічний історичний досвід: Друга світова війна в історичній памяті українців та державній політиці."
Відкрита лекція-дискусія. Летор: кандидат історичних наук Яна Примаченко
Місце проведення: НМІУ

16.15 "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал"
Відкрита лекція-дискусія. Лекторка: кандидатка історичних наук Оксана Кісь (Львів)
Місце проведення: НМІУ

22.00 "Сіра зона"
Театральна вистава - 15 історій переселенців. Режисер Галина Джикаєва
Місце проведення: Центр науки та мистецтва "DIYA" (м. Київ, проспект Перемоги, 44-А)

22 ЛИСТОПАДА, неділя:

12.00 "Польща-Україна - спільна історична спадщина і конфлікти, порівняння, уроки для публічної історії."
Круглий стіл/Ворк-шоп за участі науковців-істориків з Польщі та України
Місце проведення: НМІУ

17.00 "Польща-Україна - шляхи подолання минулого"
Круглий стіл для представників ЗМІ за результатами польсько-українського воркшопу.
Місце проведення: НМІУ

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.