АНОНС: Дві книги про Майдан презентують у Києві та Варшаві

У рамках проекту «Майдан: усна історія» Українського інституту національної пам’яті вже записано понад 500 спогадів.

Вибрані з них склали книжку "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності", яку презентують у Києві, спільно з MediaHub.

Також деякі з цих спогадів увійшли до книги "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014", яку представлять того ж дня у Варшаві.

У книзі історію Майдану розповідають 45 осіб, які були безпосередніми учасниками тих подій. Серед них – студенти і підприємці, представники Самооборони Майдану і його духовна варта, автомайданівці, волонтери, журналісти, митці, правозахисники, політики.

На вечорі поговоримо про Революцію гідності від першої особи. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власною історію тих подій.

 

Учасники: Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, Євген Нищук, актор, Юрій Дерев’янко, народний депутат, Дмитро Гузій, юрист, отець Петро Жук, Наталя Соколенко, журналістка, Олександр Зінченко, публіцист, Євген Романенко, співак, соліст гурту "ТаРута", Андрій Єрмоленко, художник, Павел Боболовіч, журналіст, Тарас Логгінов, командир загону першої допомоги Національного комітету Червоного Хреста України , Олена Подобєд-Франківська, громадська активістка, Богдан Кучер, студент.

Для зручності приєднуйтесь до події на "Фейсбуку".

Також у рамках відзначення другої річниці Революції гідності 20 листопада у Варшаві у кінотеатрі "Iluzjon" буде презентовано книгу "Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014".

Презентація книги відбудеться у рамках польсько-українського заходу, організованого Фундацією Осередку "Карта" та Посольством України в Республіці Польща. З українського боку участь у підготовці книги брали Український інститут національної пам’яті, ГО "Фонд збереження історії Майдану" та інші.

 

Захід проходимтиме як перформенс-читання фрагментів книги польською та українською мовами. Це буде спроба показати феномен української революції через колективний портрет опублікованих у книзі свідоцтв учасників Майдану. Режисер заходу Войцех Пітала, художній керівник Мацей Войтишко.

Проект "Майдан: усна історія" Українського інституту національної пам’яті реалізується у партнерстві з ГО "Фонд збереження історії Майдану".

Вечір-презентація "Майдан від першої особи. Я і Революція"

20 листопада (п’ятниця), 18.00

Місце: MediaHub (Суворова, 4/6)

Вхід вільний

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.