Зняли кіно про Українську Галицьку армію. Красивий ТРЕЙЛЕР

Завершилися зйомки документального фільму "Легіон: хроніка Української Галицької армії. 1918-19".

Трейлер стрічки оприлюднено на каналі YouTube кіностудії Invert Pictures.

Режисером стрічки є Тарас Химич, відомий документальними фільмами у стилі Discovery, присвяченим "першим совітам" на Західній Україні ("Золотий вересень: хроніка Галичини"), проголошенню незалежності Карпатської України ("Срібна Земля") та боротьбі Української Повстанської армії ("Хроніка УПА: 1942-54").

Автором сценарію є кандидат історичних наук Олександр Пагіря.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Реконструкція боїв у Львові 1918 року. ФОТО

Інше за темою "ЗУНР"

Інше за темою "УГА"

Анонс фільму від авторів:

"...Завершувалася Перша світова війна. Неминучий крах Австро-Угорської імперії поглибив кризу у Європі. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав.

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові з лав добровольчого Легіону Січових Стрільців підняли повстання у Львові та проголосили створення самостійної держави на українських етнічних землях.

Січові стрільці стали рушійною силою молодої української держави та зародком її регулярного війська.

Водночас претензії на Галичину висунула відроджена Польща. Центрально-Східна Європа занурилася в епоху "малих війн" за нові кордони у повоєнному світі. Проте зі сходу насувалась більшовицька загроза. Країни Заходу вирішили побудувати "санітарний кордон" у Східній Європі..."

Як пише Українська галицька асамблея (ініціатор створення фільму), це перший в Україні документальний фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K

Крім основного складу творців стрічки було задіяно сотні людей. Серед них професійні актори театру ім. М. Заньковецької та Л.Курбаса. До роботи над фільмом долучилися ветерани АТО, військові а також реконструкторські клуби.

З постановкою військових сцен допоміг ветеран АТО Володимир Правосудов, а також Військово-історичний Клуб "Повстанець" (м. Київ).

Прем'єра фільму відбудеться 1 листопада 2015 року о 17.00 в Кінопалаці ім. О. Довженка у Львові (проспект Червоної Калини, 81).

Вхід вільний.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.