Всі книги з невідомими документами українських і польських спецслужб 30-40 років відтепер у вільному доступі в інтернеті

Архів Служби безпеки України оприлюднив електронні версії всіх книг видавничої серії "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" з документами про акцію "Вісла", польське підпілля, великий терор, Голодомор та інше.

Це наймасштабніший за кількістю опублікованих збірників архівних документів та найтриваліший проект на усьому пострадянському просторі.

Загалом у книгах використано 1070 документів з української сторони та 223 з польської. Усі книги є двомовними, при цьому в українській частині документи, які свого часу були підготовлені російською мовою, не перекладені зі збереженням орфографії, стилістики і лексики оригіналів.

Оприлюднено також англомовну версію тому про Голодомор – "Poland and Ukraine in the 1930’s – 1940’s. Unknown Documents from the Archives of the Secret Services. Holodomor" та окремий том "Poland and Ukraine in the 30’s-40’s of the XXth Century. Documents from Archives of Secret Services", до якого увійшли найцікавіші документи усіх попередніх томів.

Зараз збірник містить 8 томів:

1.     "Польське підпілля. 1939–1941. Львів, Коломия, Стрий, Злочів" (172 документи)

2.     "Переселення поляків та українців. 1944–1946" (191 док.)

3.     "Польське підпілля. 1939–1941. Від Волині до Покуття" (у 2-х частинах) (всього 88 док.)

4.     "Поляки і українці між двома тоталітарними системами. 1942–1945" (у 2-х частинах) (всього 194 док.)

5.     "Акція "Вісла". 1947" (92 док.)

6.     "Операція "Сейм". 1944–1946" (122 док.)

7.     "Голодомор в Україні. 1932–1933" (231 док.)

8.     "Великий терор: польська операція. 1937–1938" (у 2-х частинах) (всього – 203 док.)

Кожен з томів відкривається вступною статтею, яка характеризує стан розробки проблеми, наявні точки зору, аспекти, що потребують подальшої розробки, принципи добору документів і матеріалів для даного тому. За вступною статтею подається документальний масив. Зазвичай це недруковані раніше документи з польських і українських архівів. Усі томи мають відповідний довідковий апарат, коментарі, іменний і географічний покажчики.

 

"Співпраця між Архівом СБУ та польським Інститутом національної пам'яті і МВС Польщі є найбільшою міжнародною співпрацею на теренах всього колишнього СРСР, — переконаний директор Архіву СБУ Ігор Кулик. — Польська сторона найбільш зацікавлена в отриманні документів, які встановлюють долі поляків — жертв радянського тоталітарного режиму, особливо військовополонених періоду початку Другої світової війни. Україна проявляє особливий інтерес до документів, які проливають світло на процес розбудови і діяльності українського визвольного руху та його керівників".

Зараз спільна польсько-українська робоча група готує наступні три томи з серії, зокрема вихід 9-го тому планується до кінця цього року — "Ліквідація підпілля ОУН і УПА на території Закерзоння". Десятий том буде про очищення радянськими спецслужбами польських силовиків 1939-1941 роках, а 11-ий — про депортацію поляків із Західної України у 1939-1941 роках.

"Прийняття Закону про доступ до архівів дасть змогу ще активніше продовжити нашу співпрацю, — зазначив Кулик. — Від польських колег ми переймаємо європейський досвід збереження та праці з архівами радянських спецслужб та намагаємося разом вивчати непросту спільну історію двох сусідніх народів".

Видавнича серія "Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб" започаткована Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Польщі та Інститутом національної пам’яті ще у 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

Книги можна переглянути та завантажити на сайті СБУ за посиланням

Раніше повідомлялось, що Україна і Польща обмінялись 15 тисячами документів часів Другої світової війни.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.