АНОНС: У Кіровограді обговорять перейменування обласного центру

Якою буде нова назва Кіровограда? Чому важливі зміни інших радянських найменувань населених пунктів? Дослідники з різних міст України зберуться на конференції «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства» у Кіровоградській міськраді.

Наукова конференція "Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір українського суспільства" працюватиме за трьома напрямками:

1. Цивілізаційний вимір зміни топоніміки в Україні.

2. Упорядкування топонімічного ландшафту в контексті процесів декомунізації.

3. Історико-етнологічні, географічні й соціокультурні аспекти процесів перейменування.

"Для того, щоб побудувати нове, ми маємо позбутися тоталітарного радянського минулого. Його символи та діячі мобілізують терористів та російських диверсантів підняти зброю проти Української держави. Тому сьогодні топоніміка перестала бути питанням лише гуманітарної політики – вона стала одним із інструментів національної безпеки", - зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Назва міста Кіровоград походить від псевдоніма секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (справжнє прізвище Костріков), який, до речі, ніколи не був у цьому місті. Так, у 1934 році тодішній Зінов’євськ унаслідок політичної кон’юнктури перейменували у Кірово. Через 5 років, при утворенні Кіровоградської області, до назви додали іменник - град.  

Четвер, 11 червня, поч. 11:00

Адреса: Кіровоградська міська рада, вул. Велика Перспективна, 41, кімн. 426

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут української археографії та джерелознавства, імені М. Грушевського НАН України, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоградська міська рада, Громадська організація "Спільна дія", Кіровоградське обласне товариство ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка.

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим.

Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

На перейменування об’єктів топоніміки у громад - 6 місяців. Ще впродовж 3 місяців на пропозиції органів місцевого самоврядування Верховна Рада України затверджуватиме нові назви міст, селищ та сіл. Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця — до 21 червня, ЗМІ — до 21 серпня.

Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада. Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів з території України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.