Спецпроект

ПРОГРАМА УРОЧИСТОСТЕЙ ДО 81-х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ

Розпочалися пам’ятні урочистості до 81-х роковин Голодомору-геноциду 1932-33 років. Анонс заходів у столиці.

Українці згадуватимуть зокрема тих, хто чинив спротив сталінському геноциду.

Про це сьогодні на прес-конференції в будинку Уряду повідомили учасники спільного з громадськістю організаційного комітету Міністр культури України Євген Нищук, Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович, дослідник історії Голодомору, виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ’32-33 років в Україні к.і.н. Олеся Стасюк, волонтер Громадського комітету, координатор Громадського сектору Євромайдану Олена Подобєд-Франківська.

"У 1930-1932 роках на території України відбулося понад 5 тисяч повстань та виступів — це більше, ніж в будь-якій іншій республіці СРСР.У волелюбного та здатного до спротиву українського народу забирали останній хліб, щоб голодом вбити нашу свободу", — говорить історик Олеся Стасюк.

Вперше за останні п’ять років влада і громадськість разом готують пам’ятні заходи із вшанування мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Національні пам’ятні заходи 22 листопада 2014 року пройдуть під гаслом "Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у ‘33-му – непереможні сьогодні!". 

Організаційний комітет закликав мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 22 листопада.

Упродовж пам’ятного тижня 17–22 листопада відбудеться:

18 листопада, 12.00 – урок пам’яті в Меморіалі жертв Голодомору "Опір українців вбивству голодом у 1932 –1933 рр." прочитає науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, к. ф. н. Олександр Штоквиш (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні", вул. Лаврська, 3).

19 листопада 

13.00 – акція "Нескорені голодом: забута боротьба" (місце проведення: Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні"  вул. Лаврська, 3).

18.30 – прем’єра французького фільму "Голодомор. Забутий геноцид" (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2 ).

20 листопада

11.00 – Презентація книги "Голодомор 1932–1933 років в Україні за матеріалами кримінальної справи № 475" (місце проведення: Центр культури і мистецтв Служби безпеки України, вул. Ірининська, 6).

14.00 – Відкриття фото-документальної виставки "Спротив геноциду" про історію повстань українців проти сталінської політики колективізації (місце проведення: Український дім, вул.Хрещатик, 2).

22 листопада

15.00 – скорботні заходи до 81-х роковин Голодомору 1932–33 рр. на території  Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні";

16.00  – загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська Акція "Запали свічку пам’яті".

Нагадуємо, указ про утворення організаційного комітету по підготовці та проведенню заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів підписав Президент Петро Порошенко. Оргкомітет за участі громадськості було утворено рішенням уряду на чолі з Міністром культури.

Чотири роки поспіль всі заходи по вшануванню пам'яті жертв Голодомору організовувались громадськістю без участі будь-якої державної влади, зокрема Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, утвореним у 2010 році.

До складу об’єднаного організаційного комітету, очолюваного Міністром культури Євгеном Нищуком, зокрема, увійшли члени Уряду, голови обласних державних адміністрацій, Голова Українського інстиутту національної пам’яті Володимир В’ятрович, від громадськості — В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія"; Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор права НаУКМА; Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Вовкун, режисер; Архієпископ Євстратій (Зоря), Українська православна церква Київського патріархату; Роман Круцик, член Товариства "Меморіал"; Отець Олекса Петрів, Українська греко-католицька церква; Стефан Романів, генеральний секретар Світового конгресу українців; Євген Сверстюк, дисидент, філософ, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"; Олеся Стасюк, к.і.н., виконавчий секретар Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Ігор Юхновський, академік, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в України; Василь Марочко, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії НАН України, керівник Центру досліджень геноциду українського народу, Людмила Гриневич, доктор історичних наук, керівник Центру досліджень Голодомору НаУКМА, Олена Подобєд-Франківська, координатор Громадського сектора Євромайдану; Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху.

Джерело: Сайт Українського інституту національної пам'яті

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"