На боці терористів воюють неонацисти з Росії

У конфлікті на території Донецької та Луганської області активно беруть участь неонацистські організації з Росії.

Про це заявив глава Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України Йосип Зісельс, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"У Росії протягом більше двадцяти років існує розвинена система різних неонацистських фашистських організацій, які дають про себе знати в часи загострень, як це було в Росії в 1990-х, так і у відношенні Молдови та Грузії, - зазначив Зісельс. - Зараз вони діють в Україні''.

За його словами, найбільш потужною з них є "Російська національна єдність (РНЕ)'' під керівництвом Алєксандра Баркашова.

РНЕ володіє розгалуженою структурою на території РФ, яка займається вербуванням найманців, а також безпосередньо воює з Україною. У них є власні загони під своїми знаменами і символікою, яка схожа на свастику фашистської Німеччини.

Майбутній самопроголошений "губернатор ДНР" Павло Губарєв на зборах РНЕ, 2000-ті роки

Зісельс повідомив, що сам Баркашов відвідував Україну в березні і травні цього року, і наразі також перебуває на території України, імовірно, в Донецьку. Крім того, у збройних формуваннях воює його молодший син.

За його словами, крім РНЕ, в Україні активно діють ''Євразійський союз молоді", націонал-більшовики Лімонова, ''Чорна сотня", а також окремі активісти.

''У них немає власних бойових загонів, але їх члени входять до складу інших загонів'', зазначив він.

За словами голови Ваад, Росія в своїх інтересах використовує також європейських неонацистів з інших країн. Приміром, для підтвердження легітимності ''референдуму'' в Криму залучалися іноземні ''спостерігачі'', у складі яких налічувалося 33 (з 40) представника неонацистських організацій, і один представник ультралівої організації.

Серед них представники організацій ''Третій шлях'' і ''Юні носії ідентичності" (Франція), "Легіон святого Іштвана'' (Угорщина), а також організації з Польщі та Сербії. Зафіксовані також окремі активісти з нацистськими татуюваннями.

''Росія заражена ідеями реваншизму і це дуже тісно пов'язано з фашизмом'', - резюмував Зісельс.

Раніше Служба безпеки України видворила з країни і заборонила в'їзд громадянину Росії, членові російської неонацистської організації "Чорна сотня" Антону Раєвскому.

Раєвскій, перебуваючи в Одесі і виконуючи завдання спецслужб Росії, намагався створити диверсійно-підривну групу з числа мешканців Одеської області для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні.

Також: "Фашизм повертається у Європу. Цього разу з Росії"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.