Скіфське золото з Амстердаму повернеться в Україну - Мінкульт

Всі 2111 предметів із колекції виставки "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в музеї Алларда Пірсона (Амстердам) будуть повернені в Україну, орієнтовно - до жовтня.

Про це повідомляє Урядовий портал із посиланням на заступника міністра культури України Світлану Фоменко.

За її словами, кінець тимчасового зберігання експозиції наступає 31 серпня, коли буде останній день демонстрації. Упродовж вересня планується повернути виставку в Україну.

"Вже 1 вересня співробітники Національного історичного музею будуть в Амстердамі з метою демонтажу, пакування виставки і її відправлення в Україну, - зазначила чиновник. - Юридично повністю оформлено повернення 19 головних експонатів".

При цьому вона зазначила, що коли "ми говоримо про скіфське золото, то говоримо саме про ці 19 експонатів - це найцінніші експонати: скіфський шолом та меч, які і являють собою ядро експозиції".

 Скіфський меч із кургану "Товста могила" на Дніпропетровщині, IV ст. до н.е. Всі фото: dw.de

Зберігачем всієї колекції визначено Національний історичний музей України, він знаходиться в Києві і має все необхідне обладнання для того, щоб зберігати цю колекцію і експонувати її.

Фоменко нагадала, що 20 серпня музей Пірсона, де експонується виставка, оприлюднив заяву про неможливість повернення експонатів до України (хоч до Києва, хоч до Криму), доки це питання не буде вирішене у судовому порядку.

 Кришталева застібка I ст. із Ногайчинського кургану (Крим). Припускають, що належала сарматській цариці

За словами замміністра, Мінкульт не згоден із цією позицією і вживає всіх заходів для повернення всієї виставки вже у вересні.

"Якщо ми не досягнемо принципової згоди під час перебування представників нашого музею, ми готові вирішувати подальшу долю експозиції судовим арбітражним шляхом", - повідомила Фоменко.

У разі, якщо не вся колекція буде повернена одразу в Україну, вона буде знаходитися на тимчасовому зберіганні в музеї Алларда Пірсона.

Сережки V ст. із могильника Джург-оба (Крим)

За словами чиновниці, музеї не є власниками музейного фонду країни, вони знаходяться в стані оперативного управлінця музейними предметами.

"В усіх контактах прописано, що всі музейні предмети є власністю України", -  наголосила Фоменко.

Як відомо, у червні 2014 року МЗС Нідерландів визнало музейні експонати державною власністю України, пообіцявши повернути їх до вересня.

МЗС Росії і працівники кримських музеїв наполягали на поверненні експонатів на півострів, незважаючи на анексію Криму Росією.

 Застібка із золота, прикрашена бірюзою. Виконана так званим "вузлом Геракла" (у морській справі - "прямий вузол")

У березні 2014 року МЗС України передало ноту своїм нідерландським колегам із проханням гарантувати повернення експонатів із кримських музеїв, які перебували на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря" в Амстердамі, в Україну.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" була відкрита в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету на початку лютого 2014 року.

Вона сформована з колекцій п'яти українських музеїв, один з яких знаходиться у Києві, чотири - у Криму (Керченський, Бахчисарайський, Херсонеський заповідники і Центральний музей Тавриди).

Там зібрані археологічні знахідки, серед більш 500 експонатів - артефакти зі скіфського золота, церемоніальний шолом, дорогоцінні камені, мечі, панцирі, домашнє начиння стародавніх греків і скіфів.

Нідерланди не визнають приєднання Криму до Росії, яке відбулося вже після відкриття виставки.

Все за темою "Скіфи"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.