Спецпроект

Українці інспектували меморіали Червоній армії в Угорщині. ФОТО

Українські пошуковці і чиновники провели моніторинг меморіалів та пам'ятників воїнам Червоної Армії в Угорщині.

Моніторинг здійснено за завданням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при Кабміні, повідомляє сайт ВГО "Союз "Народна пам'ять".

Представник комісії Олексій Златогорський (директор ДП "Волинські старожитності") та голова Київської міської громадської організації "Військові меморіали ім. Сагайдачного" Владислав Зварич оглянули військові меморіали - з фотофіксацією - у населених пунктах Фельчут, Мезоковешд, Сент-Іштван, Мезочат, Хайдунанаш, Нагікалло, Нюрбатор.

Українська сторона висловила особисту подяку представнику Міністерства оборони Угорщини Андро Біро, який забезпечував співпрацю з місцевою владою.

У військовому меморіалі міста Фельчут - на північно-заході Угорщини, недалеко від Будапешта, - було чотири братські могили. У них, за даними Подільського архіву, поховані 34 бійця. Була табличка "Рядовий Костянтин Григорович Фіногенов, загинув 10.01.1945 р."

За інформацією, отриманою від місцевих жителів, нинішній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював перенесення поховання на місцеве реформаторське кладовище - роботи були узгоджені лише з представником Російської Федерації, хоча в переговорах повинні були брати участь представники України та Молдови.

Ексгумація поховань проводилася з порушенням археологічних досліджень: не були визначені межі досліджень, не зачищались стінки розкопу, і дно розкопу на межі виявлення поховань.

Саме поховання не досліджувалося. Останки виймалися совковою лопатою разом із землею, що навіть з моральної сторони не є допустимим, обурилися пошуковці.

Після втручання представників Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни, політичних репресій та депортацій при кабінеті Міністрів України, роботи були зупинені.

В ході переговорів було досягнуто взаєморозуміння з представниками Угорщини та Росії щодо проведення пошукових робіт.

Під час розкопом професійні археологи виявили біля поховання №3 ложку-виделку з вигравіруваним ім'ям "Рудаков" - за документами ОБД "Меморіал", цей старший сержант перепохований 1957 року в Будапешті...

Планується продовжувати моніторинг пов'язаних з Україною військових пам'ятників та меморіалів Другої світової війни на території Угорщини.

Дивіться також: "Бійці АТО з почестями поховали червоноармійця. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.