В інтернеті вивісили архів журналу, на якому виросло "покоління Шухевича"

120 номерів українського молодіжного часопису XX століття "Молоде Життя" оприлюднили в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як розповів упорядник колекції, пластун Юрій Юзич, журнал містить багато інформації по життя і діяльність пластової організації, офіційні повідомлення пластового проводу.

За словами дослідника, часопис "Молоде Життя" протягом 1921-1930-х років друкувався у Львові під польською окупацією, пізніше видали кілька номерів на еміграції в Празі. З 1933 року вихід журналу припинився і відновився у 1946 році у Німеччині, а згодом - у США.

 

"Цей журнал читали і на ньому виростала ціла генерація пластової молоді, яку тепер знаємо як покоління Бандери і Шухевича. Упевнений, що електронна версія часопису допоможе краще зрозуміти характер молодих учасників визвольного руху", — зазначив Юзич.

Видання за 1921-1933 скопіював Святослав Мудрик у Львівській національній науковій бібліотеці імені В. Стефаника; видання за 1946-1959 роки відсканувала пластунка Світлана Трач у бібліотеці станиці Тернопіль Пласту.

Колекція доступна за цим посиланням.

Нагадаємо, що Електронний архів визвольного руху є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- "мельниківського" підпілля - так званої ОУН(м);

- щоденникових записів бійців УПА;

- Карпатської України;

- шифрування і кодування документів ОУН;

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Сьогодні в Е-архіві доступні копії 14825 документів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.