У Польщі посадили генерала, який у 1981-му саджав опозиціонерів

Окружний суд міста Щецин (Польща) засудив колишнього генерала міліції часів Польської народної республіки до двох років тюрми.

Це перший вирок у Польщі, який карає за інтернування активістів опозиційного руху "Солідарність" під час воєнного стану в Польщі (1981-83 pp.), повідомляє Ґазета Виборча.

"Позбавляючи людей свободи без юридичного підґрунтя, генерал Громадянської міліції [назва МВС у соціалістичній Польщі - ІП] Ярослав В. здійснив комуністичний злочин", - прокоментувала своє рішення суддя, яка розглядала апеляцію.

За її словами, підстав для відміни рішення попередньої інстанції немає.

80-річний екс-міліціянт будь-якої хвилини може опинитися за ґратами, підкреслило видання.

Генерал В. у грудні 1981 року був воєводським комендантом міліції [аналог голови обласного управління МВС - ІП] у Щецині.

12 грудня 1981-го, за день до офіційного оголошення про воєнний стан, він підписав наказ про арешт діячів незалежного профспілкового руху "Солідарність". Список цих діячів для генерала підготувала Служба безпеки соціалістичної Польщі, відповідного рішення суду не було. Затриманих активістів били і принижували.

У 2006 року Ярослава В. було затримано за зверненням відділу розслідувань Інституту національної пам'яті Польщі. Він провів під арештом два тижні і вийшов під заставу.

Слідчий ІНП наголошував, що декрет соціалістичної влади про інтернування вийшов аж 17 грудня 1981-го, тобто рішення генерала про арешт було незаконне і злочинне навіть за кодексом соціалістичної Польщі.

Під час слідства суд заслухав 96 свідків, в тому числі тих, які в часи ПНР займали найвищі державні посади. Свідчення дав і колишній голова Громадянської міліції Чеслав Кіщак, засуджений у 2012 році за введення воєнного стану.

У 2010 році районний суд Щецина визнав генерала винним у злочинах проти людства, які не мають строку давності, і присудив йому два роки ув'язнення.

Захист подав апеляцію до окружного суду, але там вирок визнали справедливим, назвавши рішення міліцейського генерала "комуністичним злочином", "злочином проти людства" і "політичними переслідуваннями".

Загалом рішення генерала В. визначили долю 67 поляків, які в результаті потрапили до таборів і тюрем.

Воєнний стан було введено в Польщі 13 грудня 1981 року, кілька тисяч діячів опозиції були інтерновані, а страйки придушувалися за допомогою армії.

Багато опозиціонерів з незалежного профспілкового руху були засуджені до тюремного ув'язнення, а деякі були змушені емігрувати. Воєнний стан офіційно було скасовано в липні 1983 року.

Як відомо, у травні 2014 року в Будапешті засудили до 5,5 років позбавлення волі міністра внутрішніх справ соціалістичної Угорщини Белу Біску за його участь у репресіях проти учасників антирадянського повстання 1956 року.

У січні 2012 року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним за введення військового стану в 1981 році.

У червні 2012 року в Польщі суд засудив до різних термінів тюремного ув'язнення (умовно) чотирьох колишніх міліціонерів. У 1987 році вони, переодягнувшись у цивільне ["тітушки"], жорстоко побили учасників мирної демонстрації протесту.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.