У Чернівцях відновлюють пам'ятник XIX ст. Присвятять Небесній Сотні. ФОТО

У Чернівецькій міській раді відбулося засідання робочої групи з відновлення на Центральній площі міста пам’ятника П'єта ("Скорбота").

Відновлений пам'ятний буде присвячено Небесній Сотні, повідомляє "Молодий Буковинець".

Замовником монументу визнано Чернівецький міський благодійний фонд "Карітас Буковини". Йому рекомендовано підготувати відповідний пакет документів, згідно з наказом Держкомархітектури від 30 листопада 2004 року.

 Пам'ятник П'єта до знищення

Нагадаємо, 7 квітня під час Хресної ходи на Центральній площі на місці П`єти встановалено пам’ятний хрест.

 

За словами буковинського вікарій Української Греко-Католицької Церкви Валерія Сиротюка, монумент відродить на честь героїв Небесної сотні: "Бо як Діва Марія оплакувала свого розп’ятого на хресті сина, так тепер українські матері оплакують своїх синів, які загинули на Майдані".

Хрест П’єта – скульптурна композиція в центрі Чернівців висотою понад три метри, на якій були Божа Мати з тілом Ісуса Христа на руках та два ангели. "П'єта" (від італійського pieta - "скорбота") - іконографічний сюжет, присвячений оплакуванню Богородицею свого Сина.

Пам’ятник встановлено в Чернівцях у 1827 році. Впродовж століття чернівчани вважали статую п’єти покровителькою міста, символом милосердя.

 

Статую демонтувала румунська влада у 20-х роках ХХ століття, встановивши на її місці "пам’ятник воз’єднання" у вигляді воїна та бика, який топче копитами орла. Румуни перенесли пам’ятник до нинішнього Червоноармійського ринку. За радянської влади монумент знищили.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.