До уваги спеціалістів з історії Білорусі - науковий конгрес у Литві

Оргкомітет Міжнародного конгресу дослідників Білорусі оголосив збір індивідуальних заявок для участі у IV конгресі.

Захід відбудеться 3-5 жовтня 2014 року в Каунасі (Литва), повідомляє Інститут політичних досліджень.

Дедлайн подачі заявок - 2 червня 2014 року.

Анкету реєстрації можна заповнити за цим посиланням.

Нижче пропонуємо вашій увазі частину списку тематичних блоків і панелей:

- Проблеми трансформації та модернізації економіки Білорусі

- Політична опозиція в країнах колишнього Радянського Союзу

- Національна ідентичність в політиці країн колишньої Речі Посполитої

- "Нові наддержави" i Центрально-Східна Європа: нереалізовані можливості або переоцінені перспективи?

- Збройні конфлікти на пострадянському просторі в 1990-2014 роках (Крим, Абхазія, Нагорний Карабах тощо)

- Середня Європа в політиці великих держав

- Лінгвістичні проекти як засіб консолідації білоруського суспільства

- 20 років білоруському інтернету (1994-2014): історія та соціальна еволюція

- Традиції шляхетського самоврядування в історії Великого Князівства Литовського (до 450-річчя прийняття Бєльського привілею)

- ВКЛ: від джерела до оповідання (проблеми інтерпретації письмової спадщини)

- Білорусь у складі Російської імперії (кінець XVIII - початок ХХ ст.)

- Насильство у ХХ столітті: досвід , наслідки , пам'ять і спадщина

- Пограниччя та межі: від картографії до літератури

- Євреї в контексті білоруської історії

- Білоруське зарубіжжя: осмислення інтелектуальної спадщини

- Білоруська некрополістика

- Білоруси в Польщі: минуле, сьогодення, майбутнє

- Герменевтичний потенціал національних культур та багатомовної писемності Великого князівства Литовського

- Білоруська мова: національна традиція і світовий контекст

- Білоруський Біблія: Проблеми і перспективи наукового перекладу

- Святі в білоруській історії та сучасності: особи, місця , тексти , співтовариство

- Менеджмент у сучасних культурних проектах

- Музейна справа та охорона історико-культурної спадщини

- Сучасна архітектура Білорусі : проблеми вивчення та перспективи розвитку

- Традиція і посттрадиція в культурному ландшафті Білорусі

- Волинки в північно-східній Європі: історія та взаємовплив

- Охорона i відновлення архітектурної спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "Білорусь"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.