70% українців із Півдня та Сходу не хочуть у Росію

Близько 70% громадян України, які проживають на Півдні та Сході країни, не підтримують ідею відокремлення своєї області та приєднання до Росії.

Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення "Дзеркала Тижня".

Згідно з даними, 69,7% респондентів в регіоні проти таких змін. Водночас 15,4% жителів хочуть приєднатися до Росії, 12,5% – вагаються з відповіддю.

Найбільше противників ідеї відокремлення області та приєднання до Росії – в Миколаївській області (85,4%), Херсонській (84,6%) та Дніпропетровській (84,1%). У Харківській області таких респондентів 65,6%, в Донецькій – 52,2%, у Луганській – 51,9%.

Щодо підтримки ідеї приєднання своєї області до Росії найбільше "за" – серед опитаних у Луганській (30,3%), Донецькій (27,5%) та Харківській (16,1%) областях, найменше – у Херсонській (3,5%).

Крім того, 25% жителів південно-східних областей готові вийти на вулицю і підтримати мітинги за приєднання регіону до Росії, за 60,4% байдужих – у Донецькій і 60,8% – у Луганській областях.

Водночас у Дніпропетровській області 89,9% опитаних до мітингів із такого приводу за жодних обставин не приєднаються, у Запорізькій цей показник становить 83,3%, у Миколаївській – 89,1%, Одеській – 75,8%, Харківській – 75,7% і Херсонській – 91,1%.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.