Ієрархи, які готують Всеправославний собор, закликали до миру в Україні

Ієрархи помісних православних церков зібралися в резиденції Вселенського патріарха Варфоломія у Стамбулі і обговорили підготовку до Всеправославного Собору, який має відбутися у 2016 році

Послання учасників зібрання оприлюднила Українська Православна церква.

"Ми палко молимося про мирні переговори і молитовне примирення в кризі, що триває на Україні, - йдеться у зверненні православних ієрархів. - Ми засуджуємо загрози насильницького захоплення святих монастирів і храмів і молимося про повернення наших братів, що перебувають сьогодні поза церковним спілкуванням, до лона Святої Церкви".

Помісні Православні церкви також висловили солідарність із християнами Сирії, Африки та Близького Сходу, які свідчать свою віру в умовах військових та гуманітарних конфліктів.

"Ми згадуємо їхній подвиг подвійного мучеництва: як за їх віру, так і за збереження історично сформованих стосунків з людьми інших релігійних переконань", - йдеться у посланні.

Ієрархи висловили розуміння, що людство живе "у світі, де мультикультуралізм і плюралізм — неминучі й постійно мінливі реальності".

"Ми усвідомлюємо, що жодне питання в наш час не може бути розглянуте або вирішене поза глобальним баченням, - наголошують представники помісних Церков. - Бо протиставлення місцевого та світового призводить лише до спотворення православного способу мислення".

На думку авторів звернення, діалог завжди краще конфлікту: "Втеча та ізоляціонізм не є нашим вибором. Ми ще раз підтверджуємо, що наш обов’язок — бути відкритими для контакту з іншими людьми та іншими культурами, християнами інших конфесій і послідовниками інших релігій".

Також ієрархи підкреслили, що основною загрозою миру на планеті є світова економічна криза, причини якої - не тільки у фінансовій, але й у моральній площині.

"Егоцентричність і зловживання владою підривають для багатьох уявлення про священний характер людської особистості, і вони не бажають бачити образ Божий в малих цих братах і сестрах, - цитують ієрархи євангеліста Матвія. - Багато хто залишається байдужим до бідності, страждань і насильства, які є лихом для людства".

Всеправославний собор буде скликано Вселенським патріархом Варфоломієм у Стамбулі (Константинополі) у 2016 році, "якщо не станеться нічого несподіваного", зазначається у посланні.

Головою собору буде Вселенський патріарх. Праворуч і ліворуч сидітимуть його співбрати — предстоятелі інших автокефальних церков.

Всі рішення на Соборі і на підготовчих етапах прийматимуться консенсусом - загальною згодою за відсутності заперечень усіх учасників.

Раніше повідомлялося, що головною проблемою напередодні собору є різні уявлення про церковну єдність у Константинопольської та Московської Патріархії.

У Константинопольському патріархаті вважають, що першість серед Церков світового православ'я є божественним правом, а Московська патріархія оскаржує таке трактування.

В історії християнської церкви було сім Вселенських соборів, останній із яких відбувся в VIII столітті, ще до розколу на православну і католицьку церкви.

Це були збори вищого духовенства та представників помісних християнських церков, на яких розроблялися і затверджувалися основи віровчення. З того часу загальних з'їздів православних церков світу не відбувалося.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.