Спецпроект

Музей Айя-Софія поки не стане мечеттю

Адміністративний суд Трабзона відхилив запит про перетворення стамбульського музею Айя-Софія на мечеть. Як повідомили турецькі джерела, остаточну долю будівлі може вирішити тільки міська рада.

Про це пише islam.com.ua.

У той же час рішення місцевого адміністративного суду стримує плани з реконструкції комплексу, спрямовані на те, щоб зробити його придатним для мусульманських богослужінь.

У квітні минулого року після довгих юридичних суперечок суд визнав право власності на будівлю за Ісламським фондом імені султана Мехмеда.

Будівлю візантійської церкви VI сторіччя, названу на честь св. Софії (Айя Софія), султан Мехмед II в 1461 році перетворив на мечеть, а в 1961 році держава відкрила в ній музей.

У зв'язку з визнанням права власності директор фонду Мазхар Йлдірімхан нагадав, що "будова, визнана мечеттю, не може використовуватися ні для яких інших цілей".

Будівлю, яка за свою історію також побувала збройовим складом і лікарнею, в 1958-1962 роках було відновлено експертами Единбурзького університету.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.