У Києві - "гіперреалістична виставка" про визволення міста. ФОТО

У Національному військово-історичному музеї України відбудеться відкриття виставки "Даєш Київ!".

Мета виставки - "відобразити у гіперреальності" фрагменти Київської наступальної операції з визволення столиці України – міста Києва.

Організатори: Міністерство оборони, Національний військово-історичний музей, музей родини Шереметьєвих і громадська організація "Київський клуб "Червона зірка", за сприяння Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Лютіж), Національного університету оборони, державних архівів та ін.

Експозиція демонструє події Київської наступальної операції, у ході якої відбулося визволення столиці. Представлені інсталяції – сцени форсування ріки, імітовані схили, що ведуть до місця переправи через Дніпро, звуковий та візуальний ряд – все це допоможе зануритися у тогочасні воєнні дії.

"Гіперреальність"

Архівні документи і фотографії, обмундирування солдат і офіцерів ІІІ Рейху висвітлюють німецький воєнний порядок у період окупації.

Фото надані організаторами виставки

Як стверджується у прес-анонсі, за допомогою гіперреалістичних інсценувань учасникам екскурсії "надана можливість разом із військовими частинами Радянської армії, партизанськими загонами та підпільними партійними організаціями пройти шляхом визволення головного міста України".

 1943 рік, сапери готують переправу

Час і місце заходу: 6 листопада 2013 року, 12:20. Національний військово-історичний музей України (Київ, вул. Грушевського 30/1).

Як відомо, у жовтні 2013 року посаду директора музею отримав Владислав Таранець - голова правління клубу "Червона Зірка" (одного з організаторів гіперреалістичної виставки).

Одразу ж після цього він призначив своїм заступником 23-річну Анастасію Фурман.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

Танки в снігу. Реконструкція боїв під Києвом 1943-44 років. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.