Спецпроект

Музей Сталіна в Горі змінить контекст експозиції

Державний музей Сталіна в його рідному місті Горі в Східній Грузії в 2014 році буде оновлено з точки зору зміни контексту експозиції.

Про це пише newsru.com.

"У рамках проекту буде змінено контекст експозиції. Він буде реалістичним, про те, що насправді відбувалося в той час (правління Сталіна). Зміст експозиції буде переглянуто. Існуюча там експозиція служила культу особи Сталіна, а нова експозиція буде заснована на реальних, історичних фактах", - розповіла радник міністра культури і охорони пам'яток Грузії у сфері культурної спадщини Інга Карая.

Радник міністра наголосила, що нова експозиція "не буде агресивною і спрямованої проти Сталіна" . Навесні 2012 року передбачалося, що музей Йосипа Сталіна в Горі буде перетворений на музей сталінізму.

У ході реекспозиції музей не буде закриватися, і гості зможуть відвідувати його без перешкод. Проект завершиться до кінця 2014 року.

Стосовно пам'ятника Сталіну в центрі Горі, який демонтували в 2010 році, а потім прийняли рішення відновити, то це питання поки не вирішене. "Якщо пам'ятник буде переданий музею, він буде виключно музейним експонатом, а не пам'ятником", - зазначила Карая.

Державний музей Сталіна був заснований в 1937 році з ініціативи Лаврентія Берія. У ньому зберігається понад 47 тисяч експонатів. У музейний комплекс входять меморіальний будинок, де народився Сталін, будівля для експозицій, особистий вагон Сталіна, в якому він приїжджав на зустрічі з союзниками в Тегеран, Ялту і Потсдам. У музеї зберігаються також і особисті речі "вождя народів".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.