У Харкові попри перешкоди відкрили дошку Юрію Шевельову. ФОТО

В Харкові на два дні раніше запланованого відкрили меморіальну дошку мовознавцю-славісту, історику літератури і громадському діячеві Юрію Шевельову (Шереху).

Офіційне відкриття дошки планувалося на 5 вересня, але подія відбулася увечері 3-го, "у надзвичайному і позаплановому режимі", повідомляє "Майдан".

Протягом цілого дня 3 вересня у телефонному режимі представники різних гілок міської влади намагалися перешкодити технічному встановленню меморіальної дошки на будинку, де мешкав Шевельов (вул. Сумська, 17).

Увечері комісія з питань топоніміки Харківської міськради зібралася на позачергове засідання, на якому обговорювалося відкликання дозволів щодо встановлення меморіальної дошки.

 Фото: maidan.org.ua

Також на телефони членів громадського комітету зі вшанування 105-річчя Юрія Шевельова в Харкові почали надходити дзвінки невідомих осіб з погрозами зруйнування пам’ятки у разі її встановлення, повідомляє видання.

 

Щоб запобігти провокаціям, представники Громадського комітету вирішили провести урочисте відкриття меморіальної дошки Юрію Шевельову невідкладно. Також вирішено організувати цілодобове чергування біля пам’ятки.

 Виступає Сергій Жадан

5 вересня на 14:00 заплановане громадське вшанування пам’яті Юрія Шевельова й урочисте освячення меморіальної дошки.

 

Меморіальна дошка виготовлена на пожертви громадян.

Як відомо, у листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Один із дозволів міської влади на встановлення дошки

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність". Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002 рік)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.