У Криму постраждали два реконструктори війни 1953-56 років

У Бахчисарайському районі Криму під час історичної реконструкції Альмінської битви Кримської війни 1853-1856 років унаслідок вибуху порохових зарядів постраждали дві людини.

Про це повідомила прес-служба Головного управління ДСНС України в Криму.

Унаслідок необережного поводження з вогнем вибухнули порохові заряди, внаслідок чого постраждали житель Києва, 1980 р.н., та мешканець Севастополя, 1965 р.н. Постраждалих з опіками обличчя і рук доправили до лікарні № 4 Севастополя.

Як повідомлялося, у Криму тривають пам'ятні заходи, присвячені дню пам'яті воїнів, полеглих у роки Кримської війни 1853-1856 рр.

Одним з основних заходів була реконструкція історичних подій на полі Альмінської битви в селі Віліне (Бурлюк) Бахчисарайського району, що відбулася 28 вересня. У реконструкції брали участь військово-історичні клуби з Росії, Білорусі, Великобританії, Франції та України.

Як відомо, у жовтні 2011 року під час показових виступів на фестивалі в Кам'янці-Подільському загинув реконструктор із Москви - один із учасників влучив москвичу у голову шомполом, забутим у стволі мушкета. 

Східна війна 1853-1856 років велася між Російською імперією й коаліцією Англії, Франції і Туреччини за контроль над протоками з Чорного у Середземне море і нинішніми територіями Румунії та Молдавії. Основні бойові дії розгорталися в Криму, тому війна увійшла у світову історіографію як Кримська.

У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Українці брали участь у боях на боці обох конфліктуючих сторін, переважно у складі Російської імперської армії та флоту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.