АНОНС: телевізійна ІП - про співпрацю Сталіна і Гітлера

3-го вересня головною темою випуску "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" стане річниця початку найкривавішої в історії людства війни - Другої світової.

Програма розповість вересень 1939 року, коли Радянський Союз розглядав гітлерівську Німеччину чітко як союзника, узгоджено співпрацюючи з нацистами у різних сферах (не лише в мілітарній).

Зокрема, у програмі йтиметься про такі аспекти обставин початку восени 1939-го військового конфлікту, який розрісся до глобального масштабу:

- Чому мільйони громадян СРСР після прослуховування по радянському державному радіо полум'яних промов Адольфа Гітлера вважали, що німецький фюрер є "майже комуністом"?

- На підставі чого у вищих ешелонах військової еліти Радянського Союзу панувала атмосфера захоплення успіхами німецького Вермахту?

- Чи є об'єктивні підстави вважати, що фактично нацизм почав втілення своїх загарбницьких планів на українській етнічній території, потопивши у крові Карпатську Україну зі столицею у Хусті у березні 1938-го?

У другій частині програми ітиметься про події вересня 1939-го в Галичині, зокрема й у Львові.

Дослідник військової історії Михайло Слободянюк розповість про перший бій, у якому зійшлися німецькі і радянські війська у Львові. І було це не у червні 1941-го, а у вересні 1939-го.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.