Українці відновлюватимуть українські кладовища у Польщі

З 7 по 20 серпня пройде літній табір "Вирій", під час якого молодь мандруватиме Закерзонням (Польща) і відновить могили українців у селах Князі (історична назва Любича Князі) та Подемщина (Любачівський повіт Підкарпатського воєводства).

Про це ZIKу повідомив співорганізатор VI Міжнародного науково-пошукового та освітнього табору-експедиції "Вирій-2013" Тарас Радь.

За його словами, історія літнього табору "Вирій" бере свій початок з 2008 р. Молодь відновлює могили у населених пунктах сучасної Польщі, звідки у 1944-51 рр було депортовано українців.

Про закинуті українські могили організатори дізнаються завчасно до поїздки від самих переселенців.

"Наші цвинтарі занепадають через те, що їх нікому доглядати – всіх депортували. Реставрація цих могил – це реставрація нашої пам’яті про ті трагічні сторінки історії", – зазначив Радь.

Значна частина хрестів з українських могил лежить на землі. Одні підкорились часу, інші – стали наслідком вандалізму польського комуністичного режиму та підпілля.

Учасники експедицій піднімають ці хрести і повертають їх у первісне положення. Ті ж, які не вдалось реставрувати – консервують у землі.

Тарас Радь розповів, як минулого року на Подемщині учасники літнього табору піднімали із землі зруйнований хрест на могилі місцевого греко-католицького пароха. Хрест був перерубаний у кількох місцях. Це були вочевидь сліди вандалізму.

При підборі учасників експедиції організатори стараються кожного разу набирати все нових учасників, щоб якомога більше людей дізналось про Закерзоння.

Складаючи маршрут поїздки, організатори намагаються врахувати побажання всіх учасників, щоб кожен зміг заїхати на свою прабатьківську землю – Холмщину, Підляшшя, Надсяння, Лемківщину та Західну Бойківщину.

Участь у таборі беруть не тільки нащадки переселенців і депортованих, зазначає видання.

Дивіться також інші матеріали за темою "Закерзоння"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.