Спецпроект

Під Києвом музеєфікували черговий бетонний дот. ФОТО

На довгочасній вогневій точці (ДОТ) №178 відбудеться відкриття чергового об'єкта музейного комплексу "Київський укріплений район - Пояс Слави".

Це п'ятий ДОТ, перетворений ентузіастами на музей, повідомляють організатори заходу.

Музейний комплекс створено в рамках проекту "Пояс Слави" Київського міського історико-патріотичного клубу "Пошук" за участю спеціалізованого комунального підприємства "Меморіал" Києво-Святошинської районної ради.

Час і місце заходу: 11 липня 2013 року об 11:00. Село Віта-Поштова Києво-Святошинського району (Київська область).

Фото: kiur.io.ua

Створення музею підтримали районна рада і РДА, а також сільська рада Віти-Поштової.

Дот №178 - одна з ключових точок захисту столиці України на Одеській трасі. Саме він затримав німецькі війська при прориві в районі села Віта-Поштова.

Довгочасні фортифікаційні споруди батальйонного району оборони "Крим" Київського Укріпленого Району були побудовані у 1930 році. Головне завдання БРО "Крим" - оборона шосе Київ-Васильків, мосту через річку Віта та підходів до нього.

 БРО "Крим" на карті

Під час оборони Києва тут боронилися бійці четвертої роти 28-ого окремого кулеметного батальйона під командуванням капітана Кипаренка І.Е.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.