Звернення регіоналів до Сейму про "геноцид" - антидержавний крок

Про це екс-президент України, голова громадського комітету "Примирення між народами" Леонід Кравчук заявив в інтерв'ю "Дню".

"Заяви радикальних політиків з обох боків завдали серйозної шкоди багатолітнім напрацюванням, спрямованим на зближення наших народів, - зазначив Кравчук. - Із польського боку звучать безвідповідальні заяви про "геноцид поляків на Волині", які не відповідають ані історичним фактам, ані юридичним визначенням цього явища".

За словами екс-президента, польські політики говорять лише про польські жертви, нехтуючи пам’яттю загиблих українців. Їхня риторика свідчить не про прагнення порозуміння з українцями, а про бажання повної капітуляції іншої сторони.

"З боку громадськості в Польщі забракло тверезих голосів, які спробували б зупинити радикалізацію цієї теми, остудити гарячі голови радикальних політиків, - наголосив Кравчук. - Українська ініціатива порозуміння, висунута комітетом примирення, не знайшла відгуку у наших сусідів, тому вкрай важливий діалог на громадянському рівні не відбувся".

Також екс-президент додав, що звернення до Сейму 148 депутатів від КПУ і Партії регіонів із закликом визнати події на Волині геноцидом – безпрецедентний у світовій історії випадок, коли політики просять законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу.

"Це антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради, - підкреслив Кравчук. - Ці 148 депутатів (більшість з яких ігнорує одну з найбільших трагедій в минулому України – Голодомор, що був злочином геноциду проти мільйонів українців) розтоптали нашу історію".

На думку Кравчука, такий безвідповідальний крок додатково радикалізував ситуацію в Польщі, додаючи аргументів тамтешнім антиукраїнським політикам.

"В результаті утворився дуже неприродний союз між польськими націоналістичними та прорадянськими, а то й відверто сталіністськими політиками в Україні, - наголосив екс-президент. - Їх єднає лише ненависть до України, а така платформа не може бути основою для тривалої і плідної співпраці".

"Історія знає багато прикладів, коли тимчасово брали гору радикали, але врешті-решт завжди перемагав голос розуму, - вважає Кравчук. - Так буде в українсько-польських дискусіях щодо важкого минулого. Напруження політичних пристрастей врешті спаде, і здатність спокійно аналізувати знову повернеться до більшості учасників суперечок. Врешті можна буде повернутися до спокійного вивчення минулої трагедії".

Перший президент зазначив, що комітет буде всіляко сприяти тому, аби продовжилися історичні дослідження цієї теми, що спиратимуться передусім на документи того часу.

Як відомо, сьогодні депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Перед цим 148 депутатів від Партії регіонів і КПУ надіслали листа до спікера Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, здійсненим українцями проти поляків.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Перед тим делегація громадського комітету "Примирення між народами" відвідала Варшаву, щоб донести до польської сторони свою позицію щодо українсько-польського примирення.

Як відомо, 11 липня у Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам'ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою 7-метровий хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території нинішньої України, які у 1920-39 рр. входили у склад польської держави.

Нагадаємо, президент Коморовський планує 14 липня відвідати Луцьк і вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії 1943-1945 років. Президент Янукович до нього не приєднається.

У червні 2013 року Українська греко-католицька церква і Римо-католицька церква Польщі у спільній декларації закликали обидва народи до прощення і примирення.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"