СЕНАТ ПОЛЬЩІ НАТЯКНУВ НА "ГЕНОЦИД" У ВОЛИНСЬКІЙ ТРАГЕДІЇ

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

На думку польських сенаторів, таке визначення Волинського злочину можна обґрунтувати тим, що події мали організований масовий характер й супроводжувалися жорстокістю.
 
У заяві "У 70-і роковини Волинського злочину" йдеться про те, що 9 лютого 1943 року нападом загонів УПА на волинське село Паросль "розпочалася брутальна акція фізичного знищення поляків, яка проводилася бандерівською фракцією Організації українських націоналістів та Українською повстанською армією".

У документі сказано, що жертвами антипольської акції УПА стали приблизно 100 тисяч поляків.
 
Водночас у документі мовиться, що після повалення комунізму Польща й Україна багато зробили для подолання складного минулого.

"Поляки прагнуть примирення й дружби з українцями, – сказано в резолюції. – Це підтверджується численними доказами. Утім, справжнє примирення можна збудувати тільки на правді та спільному засудженні злочину".

Документ підкреслює, що пам’ять про загиблих на Волині поляків "повинна назавжди стати частиною польської історичної свідомості".
 
За ухвалення такого тексту документу проголосувала більшість депутатів верхньої палати польського парламенту: 55 сенаторів із загалом 100 були за, 20 проти, а 10 утрималися.
 
Сенат не підтримав пропозицію депутатів із опозиційної партії "Право і справедливість" (PiS) про внесення поправок у текст резолюції.

Політики з цієї партії пропонували прямо використовувати у заяві термін "геноцид", а також наполягали на встановленні "Дня пам’яті мучеництва кресов’ян" [від "Східні Креси" - польська назва українських, білоруських та литовських територій, які в 1920-1939 рр. входили до складу Польщі - ІП].

Заява Сенату не згадує про українців, полеглих від рук польських націоналістичних організацій під час протистояння 1940-х років.
 
Як відомо, у вівторок зі спікером Сенату Боґданом Борусевичем зустрічався екс-президент України Леонід Кравчук. Він переконував польських політиків не використовувати у заявах із приводу 70-річчя Волинської трагедії термін "геноцид".

"Геноцид - це сплановані дії держави, - зазначив Кравчук. - У 1943 році Україна не мала держави і державних механізмів, якими могла б здійснити геноцид. Давайте не будемо відкривати скриньку Пандори, не будемо псувати наших стосунків".

Минулого тижня повідомлялося, що заява Сенату буде жорсткішою - планувалося, що події на Волині будуть названі "етнічними чистками, які повністю відповідають ознакам геноциду".

Нагадаємо, в листопаді 2012 року польський Сейм визнав героями підпільну організацію часів Другої світової війни "Національні збройні сили" (NSZ), відому участю у Голокості і знищенні мирного українського населення.

У квітні 2013 року в Сеймі Польщі було зареєстровано проект резолюції про визнання ОУН, УПА й дивізії "Галичина" злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр".

Минулого тижня комісія Сейму (нижня палата парламенту Польщі) розглянула шість проектів резолюції щодо 70-річчя Волинської трагедії. Тільки в одному проекті - від правлячої партії - в тексті резолюції немає слова "геноцид".

У березні 2013 року своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів. У квітні з закликами до взаємного прощення виступили римо-католики Волині.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

Тоді ж голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці від поляків. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт на українців.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також:

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про геноцид на Волині вигідні Росії"

До поляків. Звернення екс-посла України в Польщі Дмитра Павличка

Історик Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, а інші - ні"

Депутат Сейму Мирон Сич: "Зараз не 1943-ій, ми заслужили примирення"

Хронологія політизації історичних подій на Волині