Спецпроект

СБУ презентувала у Польщі книгу про українсько-польські стосунки

У Варшаві презентували англомовний збірник науково-документального видання "Польща та Україна у 30-х – 40-х роках XX століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб".

Це відбулося під час офіційного візиту робочої групи Галузевого державного архіву СБУ до Інституту національної пам’яті Республіки Польща, повідомляє прес-центр Служби безпеки України.

Захід відбувся за участю представників дипломатичного корпусу країн-членів ЄС, акредитованих в МЗС Республіки Польща, провідних науковців та громадських організацій.

Попередні презентації відбулися у Лондоні за сприяння Союзу українців Британії, у Києві за участю Голови СБУ та голови Інституту національної пам’яті Польщі, а також у Гарвардському університеті (США).

Видання здійснено в рамках спільного проекту СБУ і МВС із комісії з розслідування злочинів проти польського народу Інституту національної пам'яті Польщі. Проект було розпочато в 1996 році у рамках двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща.

"Цей проект є наймасштабнішим за кількістю опублікованих документів, - зазначила керівник Галузевого держархіву СБУ Світлана Лясковська. - У 8 томах міститься 1239 документів, з яких 1073 - матеріали Галузевого державного архіву та архівних підрозділів регіональних органів СБУ".

Від імені організаторів заходу Голова Інституту національної пам'яті Республіки Польща Лукаш Камінський наголосив: "Пам'ять про минуле, яким би трагічним воно не було, не повинна зруйнувати наші теперішні добросусідські відносини та наше майбутнє".  

Розповідаючи про перспективи розвитку видавничого проекту, члени спільної робочої групи Рафал Лєскевич та Сергій Кокін нагадали, що наступного року побачить світ 9-й том серії, присвячений темі ліквідації органами безпеки ПНР керівних структур ОУН на території Польщі у 1944-1947 рр.

10-й том буде присвячено документам про здійснення органами НКВД антипольської репресивної операції на території Західної України у 1939-1941 рр.; 11-й том – депортації польського населення із Західної України у 1940-1941 рр.; 12-й том – ліквідації прикордонними військами НКВС-МВС УРСР та органами безпеки ПНР збройного підпілля УПА на прикордонній території.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.