Спецпроект

У КИЄВІ ПОКАЗУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПЕЧАТКИ ЗА 1000 РОКІВ

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася унікальна виставка "1000 років української печатки".

Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих "Віхи історії: тисячоліття української печатки", повідомляє УНІАН.

В експозиції беруть участь 15 провідних музеїв, архівів, бібліотек, України та Росії. Географія проекту поєднує історико-культурні надбання Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова, Дніпропетровська, Чернігова, Запоріжжя.

На виставці представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.

Експозиція поділяється на п’ять тематико-експозиційних блоків, вибудуваних за хронологічним принципом. Кожен з них розкриває особливості розвитку української печатки на різних історичних етапах.

В експозиції широко представлені печатки київських князів, урядників, духовенства. На виставці експонуватиметься перша збережена печатка, від якої веде літочислення традиція українських сфрагістів. Ця печатка належала князеві Святославу Хороброму.

Однією з особливостей виставки є масштабне застосування ІТ-технологій - сенсорних екранів поруч із вітринами.

Виставка триватиме до 17 листопада цього року.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.