АНОНС: телевізійна ІП - про напад Гітлера на Сталіна і президента ЗУНР

Головною темою програми "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK буде річниця початку німецько-радянської війни.

Йтиметься про донині приховувані таємниці цієї найкривавішої в історії людства сутички двох тиранів - Гітлера і Сталіна.

Зокрема, у розмові з дослідником військової історії Михайлом Слободянюком, ведучий програми заторкне такі теми:

- чому донині російські та проросійські історики приховують справжню причину війни, яка почалася у червні 41-го?

- що саме слугує підтвердженням, що вторгенням на територію СРСР Гітлер лише на певний час випередив наступ Червоної Армії на окуповану німцями територію Польщі?

- для чого нас дотепер переконують, що Гітлер напав на СРСР "віроломно" і "без оголошення війни", хоча насправді нацисти, розв'язуючи військовий конфлікт, дотримали дипломатичних формальностей?

- чи можна кампанію, що її провадила Радянська Армія на території держав Східної Європи у 1944-45 рр., вважати визвольною вітчизняною війною?

Іншою головною темою програми буде розмова про малознані сторінки життя та діяльності першого в історії Галичини президента - керівника Західноукраїнської Народної республіки Євгена Петрушевича.

- як сталося, що маловідомому для загалу галицьких українців політичному діячеві довірили посаду №1 у ЗУНР?

- чому Петрушевич аж надто стримано ставився до ідеї об'єднання в одну українську державу Західноукраїнської Народної республіки та УНР?

- чи варто вважати його винуватцем "дипломатичного краху", коли у 1923 р. Ліга Націй відмовила українцям Західної України створити автономне державне утворення?

- з яких причин в екзилі президент ЗУНР підтримував прорадянську політичну силу, яка діяла у Західній Україні?

 "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.