У Києві - чергова лекція про середньовічну Волинь

Археолог Лариса Іванівна Виногродська проведе лекцію на тему "Укріплення та замки Волині литовського періоду за історико-археологічними даними".

У ході лекції буде розглянуто фортифікаційне мистецтво Рівненського Полісся.

Зокрема, учасники ознайомляться з давньоруськими городищами золотоординського часу, дізнаються як використовувалися ці укріплення і як будувалися нові фортифікаційні споруди в період Великого князівства Литовського й Руського (XIII-XIV ст.).

Під час заходу будуть також показані фото з археологічних досліджень замків та городищ у Луцьку, Любомилі, Холмі, Дрогобичі, Старокостянтинові, а також в селищах Губків, Вижва та ін.

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Лариса Іванівна Виногродська - старший науковий співробітник Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України; кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії.

Дійсний член ІКОМОС (Міжнародної ради по збереженню пам’ятників та визначних пам’яток). Закінчила Київський державний художній інститут (факультет теорії та історії мистецтва).

Дивіться також інші матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.