У Києві розкажуть про економіку ранньомодерної Волині

Центр дослідження і відродження Волині представляє чергову лекцію - цього разу на тему "Економічний розвиток Волинського воєводства за ранньомодерної доби".

Кандидат історичних наук Владислав Берковський розгляне питання зовнішньої та внутрішньої торгівлі Волинського воєводства, встановлення та зміни основних торговельних напрямків, асортименту товарів, правових умов ведення торговельної діяльності, соціальної структури купецького стану тощо.

Слід зазначити, що до сьогодення у історіографії, особливо польській, вважається, що Волинь у XV – XVI ст. була відсталим сировинним придатком, який визначався низьким рівнем розвитку торгівлі, незначною роллю у зовнішній торгівлі як Великого князівства Литовського, так пізніше і Речі Посполитої.

Пропонована лекція дозволяє спростувати ці та інші міфи й уявлення про торговельний розвиток Волинської землі.

 

Буде розглянуто наступні питання:

а) економіка Правобережної України в умовах загальноєвропейських економічних криз XV – XVI ст.
б) система організації торгівлі на Волині: ярмарки, торги, контракти та кредит;
в) зовнішня та внутрішня торгівля Волині: класифікація та структура;
г) купецтво Волині: від єврейської справи до шляхетської монополії.

Час і місце: 26 травня 2013 року, 15:00. Київ, вулиця Олеся Гончара, 15/3 (метро "Золоті Ворота")

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.