АНОНС: Міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури"

У Ніжині (Чернігівська область) відбудеться міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури: константи й трансформації" із серії "Studia Sоvietica".

Організатори заходу: НАН України, Міносвіти, Інститут літератури ім. Шевченка, Ніжинський державний університет ім. Гоголя.

Час і місце: 1-4 липня 2013 року. Ніжин, вул. Кропив'янського, 2.

ПРОГРАМА:

1 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

Доповіді Миколи Жулинського і Олександра Бойка.

ДРУГА СЕКЦІЯ

11.40 – 12.00 - Конформизм как поведенческая стратегия советского художника: генезис и трансформации
Татьяна Круглова (Россия)

12.00 – 12.20 - Культурные контексты соцреализма и эффект "второго авангарда"
Наталья Полтавцева (Россия)

12.20 – 12.40 - Конвенційно-опозиційне відношення радянської сміхової культури та ідеології
Марина Столяр (Україна)

ТРЕТЯ СЕКЦІЯ

15.30 – 15.50 - Участие белорусской национальной интеллигенции в "Красном Ренессансе"
Алена Маркова (Чехия)

15.50 – 16.10 - Модний Блакитний (перший культ письменника в українській літературі радянського часу)
Олеся Омельчук (Україна)

16.10 – 16.30 - Советский журнал для детей: проблема трансформации идеологических приоритетов
Мария Литовская (Россия)

16.30 – 16.45 - Святкування річниць Жовтневої революції в 1918-1929-х рр.
Оксана Клименко (Україна)

Художня рецепція Жовтня (на матеріалі збірки "Революційна поезія Жовтня")
Марина Довіна (Україна)

2 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Ландшафти пам’яті в мілітарному дискурсі совєтського мистецтва
Ірина Захарчук (Україна)

10.20 – 10.40 – Конструирование "народности" советской культуры: пути развития палехской лаковой миниатюры (на материале совещания Всекохудожника 1933 г.)
Людмила Кривцова (Россия)

10.40 – 11.00 – Вузовская интеллигенция и власть в годы Большого террора 1937-38 гг.
Ирина Шилова, Павел Васёв (Россия)

11.00 – 11.20 – Музыкальная интонация имени "Сталин" в произведениях Прокофьева
Екатерина Войцицкая (Україна)

11.20 – 11.40 – "Большой террор" в восприятии современников и представлениях потомков
Светлана Быкова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

16.00 – 16.20 – Советское – просоветское болгарское: литературно-политический проект оттепели в Народной республики Болгарии
Пламен Дойнов (Болгария)

16.20 – 16.40 – Метафоры свободы в фильмах Литовской киностудии по сценариям Ицхокаса Мераса
Лорета Мачанскайте (Литва)

16.40 – 17.00 – Поэтика абсурда в советской драматурги Казиса Саи
Гинта Чингаите-Кизнене (Литва)

17.00 – 17.20 – Драматургія Я. Мамонтова 30-х рр. ХХ ст.: між авангардною драмою і соцреалізмом
Наталія Малютіна (Україна)

3 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Поетична творчість Івана Гнатюка: нерадянське в радянській українській літературі 1960-1980-х років
Надія Колошук (Україна)

10.20 – 10.40 – До питання про дезінтеграцію соцреалізму: межі й причини
Наталія Ксьондзик (Україна)

10.40 – 11.00 – Феномен "полочного" кино. Антисоветское как советское
Лилия Немченко (Россия)

11.00 – 11.20 – В. Славкин "Взрослая дочь молодого человека": деструкция советского в контексте проблемы поколений
Лариса Кислова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

15.00 – 15.20 – Довге прощання з соцреалізмом: 1958. 1989. 2005
Ярослав Поліщук (Україна)

15.20 – 15.40 – Современный псевдо-поп-постсоветский общепит в Украине: системно-семиотический анализ
Михаил Тимофеев (Россия)

15.40 – 16.00 – Иркутск ХХІ века: советское в пространстве постсоветского города
Светлана Булатова (Россия)

16.00 – 16.20 – Музеєфікація комунізму в посткомуністичному просторі (досвід України та Росії)
Валентина Хархун (Україна)

Дивіться також інші матеріали за темою "Конференції"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.