Пам'ятник морякам-дніпровцям "відновили" у неповному вигляді

На Рибальському острові "відкрили" демонтований з Поштової площі пам’ятник морякам Дніпровської флотилії. Його поновили у неповному вигляді, невідомо куди зникла одна з фігур монумента – поранений моряк.

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець, який був на відкритті.

"Влада, якщо їй потрібно, може спокійно демонтувати пам′ятник і заднім числом зробити дозвіл на перенесення його в інше місце, - згадав історію перенесення пам'ятника депутат. - Тому нехай повторить те саме із пам′ятником Леніну на Бесарабці".

В той же час, підкреслив Бригинець, якщо наполягати на своєму так потужно, як це робили ветерани, влада відступає:

"Ми з ветеранами-моряками добивалися перенесення цього монумента в парк на Рибальському острові, де вже встановлено військовий корабель-монітор "Желєзняков". Влада пропонувала для його перенесення інші місця, але ми наполягли на своєму".

Як відомо, під час реконструкції Поштової площі було знесено пам′ятник морякам Дніпровської флотилії, що загинули в часи Другої світової війни. Згодом влада заднім числом оформила дозвіл на демонтаж цього пам′ятника.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.