Оголошено конкурс студентських робіт про визвольний рух. Премія - 3000

Оголошено конкурс студентських досліджень про визвольний рух в Україні 1920-1950 років.

До розгляду прийматимуть роботи про повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920-1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА цього періоду, діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Організатори конкурсу — Інститут суспільних досліджень, Центр досліджень визвольного руху, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Конкурс проводять для сприяння розвитку студентських наукових досліджень українського визвольного руху. Передбачено три премії для переможців: за найкращу роботу — 3 000 грн та дві премії по 1 000 грн, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Заявки на участь приймають до 31 травня. Автори заявок, які отримають підтвердження на участь у конкурсі, до 15 вересня готують дослідження у вигляді наукової статті на 12-20 сторінок. До 1 жовтня конкурсна комісія  розгляне роботи та повідомить учасникам дату, місце оголошення результатів та відзначення переможців.

До конкурсної комісії входять: к. і. н. Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор наукового центру при Національному університеті "Києво-Могилянська академія"; к. і. н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; к. і. н. Олег Репан, доцент Дніпропетровського університету імені Олеся Гончара; д. і. н. Іван Патриляк, доцент Київського націонаьного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті ЦДВР.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.