Спецпроект

У Данії "ботан" із міношукачем знайшов для музею унікальні монети. ФОТО

Данський підліток, який досліджував за допомогою металодетектора поле на півночі країни, виявив рідкісні монети епохи вікінгів.

Про це повідомляє агенція РІА Новості з посиланням на Ассошиейтед Пресс.

16-річний юнак, якого звуть Міхаель Стокбро Ларсен, виявив понад 360 різних предметів (у тому числі 60 монет) ще рік тому. 

За твердженням експектів, монети належать до епохи короля Данії і Норвегії Гаральда I-го Синьозубого, який правив з 958 по 986 ​​рік. Саме за цього короля, який отримав своє прізвисько за темний колір зубів, Данія прийняла християнство.

Фото: nydailynews.com

Міхаель Ларсен зізнався, що часто страждав від глузувань друзів, які дражнили його "ботаніком" за любов до пошуків артефактів за допомогою металодетектора. Проте представник Національного музею Данії назвав знахідку 16-річного підлітка "ще однією важливою частиною історичної мозаїки".

За словами музейника, останній раз таку велику кількість монет епохи вікінгів в одному місці знаходили в 1939 році.

 Знайдені монети - чеського, данського та англійського карбування

Епохою вікінгів прийнято вважати період європейського раннього Середньовіччя з VIII по XI століття, протягом якого жителі Скандинавії здійснювали набіги на європейські держави, в тому числі на території сучасних Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, а також на узбережжі північної Африки.

Читайте також:

Екскурсія Національним музеєм Данії. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Інші матеріали за темою "Археологія"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.