Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" присвятить "Ніч музеїв" депортації татар

Цьогорічна "Ніч музеїв" до Міжнародного дня музеїв у "Тюрмі на Лонцького" приурочена 25-річчю повернення на батьківську землю кримських татар.

Про це ІП повідомили у музеї.

"З 18 по 20 травня 1944 року була проведена операція НКВД із примусового виселення кримських татар до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, - зазначив директор музею Руслан Забілий. - Переживши розстріли, знущання, голод і спрагу у 1944 році, кримські татари почали повертатись на рідну землю лише у 1989 році".

У музеї гостям пропонують живе спілкування із представниками кримськотатарської громади у Львові, лекцію про родинні спомини Аліма Алієва (організатора кримськотатарських фестивалів), документальну виставку "Депортація кримських татар", тематичні відео.

Увечері можна буде насолодитись народною музикою, мистецькими акціями з театром, поезією.

Час і місце: 16 травня  2013 року, 18:00-24:00. Львів, вул. Бандери, 1 (Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького").

Важливою частиною святкової програми стануть виступи струнного квартету доценту ЛНМА ім. М. Лисенка Тараса Менцинського, співи Романа Ковальчука та Софії Федини.

Як і щороку, у підвалах музею виставлятимуть зброю періоду визвольного руху українців у XX сторіччі.

Історичні реконструктори Товариства "Пам’ять" відтворюватимуть сцени із в’язничного побуту і влаштують для охочих інсценізацію слідчого допиту, а музейний художник-реставратор навчить самотужки виготовляти повстанські листівки підручними засобами.

До виставлених арештантських вишивок із Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів до Львова прибуде унікальний експонат - бронежилет голови Проводу ОУН(б) Ярослава Стецька. Також будуть представлені 30 оригінальних світлин провідника та його охоронців у Альпах.

Повна програма тут і тут. Вхід на усі заходи вільний.

Дивіться також: "Тюрма на Лонцького - в'язниця Гестапо та НКВД"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.