У Бабиному Яру встановлять пам’ятник Олені Телізі

КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА 28 березня уклала угоду на придбання моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 мільйона гривень.

Скульптуру придбають у підприємця Олександри Рубан, пишуть "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Скульптурну композицію мають відлити з бронзи і встановити на території меморіального комплексу "Бабин Яр". Завершити роботи повинні упродовж місяця.

Тендер провели за неконкурентною процедурою "закупівля у одного учасника", оскільки йдеться про придбання мистецького твору – об’єкту права інтелектуальної власності.

Як відомо, пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 році затвердило проект Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

У бюджеті Київської міської адміністрації на 2008 рік було передбачено 900 тисяч гривень на скульптурну групу, але її так і не встановили.

Олександра Рубан – київський скульптор, дочка відомого скульптора-анімаліста Юрія Рубана. Її роботи зберігаються в 11 українських музеях, академії образотворчого мистецтва Росії, у Міжнародному парку скульптури Китаї, а також у приватних колекціях України, Франції, Швеції, Швейцарії, Англії, Німеччини, США та Ізраїлю.

Більше про Олену Телігу читайте в розділі "Тексти"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.