Азаров вважає, що жалоба на День Перемоги - ознака нацизму

Оголошення Львівською й Івано-Франківською міськрадами 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні шкодить євроінтеграції України.

Про це заявив прем'єр-міністр Микола Азаров журналістам у Києві у вівторок, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Міськради ухвалюють рішення, які виходять за рамки їхньої компетенції. Хто їм дозволив установлювати чи скасовувати суспільно-національні свята?", - обурився він.

"У жодній європейській країні таке неможливо. Про яку євроінтеграцію говорити там, де органи самоврядування порушують чинну Конституцію й законодавство?", - заявив Азаров.

Прем'єр упевнений, що 9 травня "завжди було і буде великим святом", оскільки ця перемога заклала основи розвитку цивілізації на десятиріччя вперед.

"У нас є День жалоби. Це 22 червня, коли на нас звалилося таке страшне лихо, і тому в цей день ми схиляємо голови і тужимо", - зазначив Азаров.

"А 9 травня було, є й буде великим святом. І нікому не дозволено самостійно змінювати рішення, ухвалені на державному рівні", - заявив він.

"Ще одне хочу сказати – так, вони тужать, бо є духовними спадкоємцями цієї людиноненависницької ідеології, і тому ми зробимо все, щоб ці паростки нацизму в нашій країні не проростали", - пригрозив Азаров.

Як відомо, 25 квітня Івано-Франківська міська рада оголосила на території міста 9 травня Днем жалоби за загиблими у Другій світовій війні й заборонила розміщувати символіку неіснуючих і невизнаних держав (воєнізованих формувань) на будинках і спорудах підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності в Івано-Франківську.

Аналогічне рішення увалила Львівська міськрада.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.