На ICTV запускають цикл роликів до Дня Перемоги. ФОТО

З 29 квітня телеканал ICTV запускає цикл соціальних роликів до Дня Перемоги - "Пам'ятати, щоб жити".

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на прес-службу каналу.

Ідея та втілення роликів належить арт-групі каналу.

 Кадр з ролику

"У центрі сюжету - пам'ятні місця війни, в яких з'являються її ожилі примари: піхотинець, артилерист, дитина, - йдеться у повідомленні каналу. - Всі вони - втілені відзвуки минулого, нагадування нащадкам про тих, хто віддав своє життя за їх право жити".

За словами прес-служби, цифри страшних втрат, заявлені в ролику - не просто шокуюча інформація. Це спроба... напередодні Дня Перемоги нагадати, яку ціну заплатив за неї наш народ".

Відео роликів під загальним слоганом "Ніщо не забуто" ["Ніхто не забутий, ніщо не забутий" - цитата з вірша ленінградської поетеси Ольги Берґгольц, яка стала символом радянської історичної пам'яті - ІП] можна побачити тут.

Дивіться також інші матеріали за темою "Телебачення"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.