Спецпроект

У Копенгагені згорів відомий Музей свободи

Музей датського опору 1940-1945 років знищений пожежею вночі 28 квітня.

Про це пише unian.net.

Загоряння спалахнуло вночі у кафе на вході в музейний комплекс. Вогонь швидко перекинувся на інші будівлі. У гасінні брали участь близько 50 пожежних.

Пожежа викликала сильне задимлення в усьому кварталі. "Через мідний дах всередині зберігається сильний жар, і тому там не можна перебувати, - сказав начальник бригади пожежників Копенгагена Ян Серенсен. - Дах буде знято підйомним краном. У цілому комплексу завдано сильних збитків, повністю вигоріло дві третини музею. Швидше за все, він буде знесений і потім відбудований заново".

"Пожежникам і співробітникам музею вдалося винести практично всі цінні документи, фотографії та інші експонати, - повідомив прес-аташе музею Хенрік Шиллінг. - Нещастя сталося за тиждень до святкування Дня визволення Данії від гітлерівської окупації 5 травня, до якого в музеї завжди були приурочені урочисті заходи".

Музей боротьби датського опору 1940-1945 років, який тут називають Музеєм свободи, був відкритий в 1957 році і знаходиться біля входу у фортецю Кастеллет, де розміщується ряд військових установ. Він був створений учасниками опору, переданий державі і сьогодні є складовою частиною Національного музею.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.